Автор: Всеволод
Тема:Басни
Опубликовано: 2018-08-15 16:18:36
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Лев та Заєць

Заєць-хам у пущі жив.
Йшов по лісі – Лева стрів.
День був світлий, дощ не мрячив –
Оминув, немов не бачив!
- От хамло! – подумав Лев,
Та притримав гнів і рев:
- Цар я! Дома з м'ясом таця.
Нащо їсти тушку Зайця?

Цар мізкує при свічі
На балконі. Уночі
П'яний Заєць мимо плівсь.
Під балконом помочивсь.
Хтів хазяїн рикнуть: „Варта!“,
Та подумав: „Ні, не варто.
Мусить мати цар терпіння
Не чіпать дурні створіння“

Через місяць в лісі збори.
Лев на троні. Канцлер Ворон
Починає каркать звіт.
П'яний Заєць: „Стій! Обрид!
Сміхота! Сидить на троні
Кіт у краденій короні.
Він мишей, собак боїться!
Всі на кицю подивіться!“
Цар ревнув, зробив стрибок.
Зайцю був до смерті крок.
Втік з-під кігтів Лева, зслиз
Із очей, покинув ліс.
Спить в болоті під корчем.
У душі за домом щем...
Зрозумів звіриний світ:
І в нахабства є ліміт!

История cоздания стихотворения: