Число 28. Як знищували українську мову / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
Автор: Всеволод
Тема:Басни
Опубликовано: 2018-10-08 11:26:18
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Колись один мужик, дука багатий,
Любив на стежці Лободу топтати:
- Щоб згинув корінь твій та рід!
Як цей бур'ян мені обрид:
Полоть, косити, виривати!..
Образив Господа крикливий чоловік
( Бо й Лобода Його творіння )
Послав Творець голодний рік -
В землі зіпріло все насіння,
Нізчимний плід дали сади,
Зате багато Лободи.
Їсть сю траву дукач з синами й стиха:
- Лободонько! Рости - й минеться лихо!
Для панича всі сірячки нікчемні,
Та помочі мужичій, будьте певні,
Зрадіє, коли лихо злеє здиба,
Як супу з Лободи у рік без хліба.
История cоздания стихотворения:
Вы можете поддержать автора донатом:
Приватбанк
4149 4991 4941 1942
Дякую за позитив,
Сергію. Всього найкращого Вам. |
Рецензия от: Таня Яковенко 2024-04-23 13:45:52 |
О, стільки інформації! Дякую, Михайле. Творчого натхнення Вам. |
Рецензия от: Таня Яковенко 2024-04-23 13:43:56 |
Чудовий сюжет. Дякую за позитив. |
Рецензия от: Таня Яковенко 2024-04-23 13:41:31 |
Мне любая музыка нравится если это музыка, а не какафония. (...) |
Рецензия от: Мишигас 2024-04-22 10:30:06 |
У одних голова на
двери, И ученье про мертвого плотника Разжигает страсти внутри, Не понять им простого работника, Восхищённого с фузом гитарой...(...) |
Рецензия от: Атеист 2024-04-17 22:27:42 |