Автор: Всеволод
Тема:Басни
Опубликовано: 2018-11-05 12:38:59
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Левова печера

Завів Лев трьох товаришів:
Лисицю, Вовка та Шакала.
Із ними їв, із ними пив,
На кабанів та зебр ходив,
Але сваритись зграя стала.
Що день, то лайки й бійки гріх.
Втомився Лев мирити їх!

Прийшли на вранішній уклін
До царських мохом вкритих стін.
Лев рикнув: ,,Вовче, кажеш, друг?
Скажи, який в печери дух?
Як пахне лігвище моє?"
- О царю, вислухай мене,
Бо я тобі найкращий друг,
Найліпший в зграї маю нюх.
Нехай біда тебе мине ...
Не пахне лігвище, а тхне!

Дав Лев такого копняка,
Що Вовк скотивсь у бік ярка
І втік.
          - Твоя, Лисице, черга!
Як пахне, дай одвіт, печера?

- Як квіти вранці пахне, сер!
- Я Лев тобі, не парфюмер!
Вліпив лестунці копняка,
Вона втіка у бік ярка ...

- Твоя тепер, Шакале, черга.
Як пахне, дай одвіт, печера?

- О царю, ніде правди діти:
Іще із ночі ніс забитий!
Я жодних запахів не чую,
Сьогодні й Миші не вполюю!
Не сердься. друже мій, пробач ...

- Я бачу, тертий ти калач!
Іди! Ось кістка діточкам.
Прийдеш надвечір - м'яса дам!

История cоздания стихотворения: