Автор: Всеволод
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2019-08-08 09:09:35
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
1.
Жив – був хан,
Як Крез, багатий.
Хана Місяць було звати.
Знав стежинку поміж хмар –
Постачав богам нектар.
Не за гроші – мав доволі –
За шатро в небеснім полі,
Щоб по смерті панувать
Ще й жінок з собою взять.
Мав–бо їх – богам лиш знати.
( Сам не міг порахувати )
А дитину лиш одну –
Дочку – вроду чарівну.
Як садком вона гуляла –
Зір незрячим повертала.
Отака її краса
Сотворяла чудеса.
2.
Мій розказ , як час, минає…
Ханська дочка виростає.
Женихів в її дворі –
Як в кротячій бліх норі.
Хто на дівку зорить ласо,
Хто на ханськії ковбаси,
Та не скаже ні один,
Що ханівні милий він.
Ходить дівчина смутная,
Бо безрідного кохає.
Корабельник – хлопець- дуб,
Лиш один ханівні люб,
Бо ніхто, як верне з моря,
Так кохану не пригорне,
Не добуде в дар таких
Різнобарвних див морських.
3.
Вічно так тривать не може.
Корабельник вбрався гоже,
В свято час зручний знайшов
І до хана підійшов.
( За звичаєм можна в свято
Хоч зорю з небес прохати ).
Клявсь в любові до ханівни.
Місяць глянув призро, дивно –
Треба голову рубать,
Та звичаї гріх ламать:
- Привезеш мені жар – птаху,
То скидай простацькі лахи.
Уберу, нагороджу,
Шлях до доньки покажу.
4
Корабельник шлюп ладнає,
А кохана умліває.
Не замкнув би хан її –
Утекла б в чужі краї.
Шлюп дочки взяли Нерея,
А ханівна із зорею
Над тьмяним морським лицем
Світить зором – промінцем.
Хлопця милого чекає
Та на силі знемагає.
Рік пройшов – не їсть, не п’є ,
Та батьків не впізнає.
Місяць з горя зсох, як пень…
Вмерли разом в один день.
Речі мовились печальні
На обіді поховальнім,
Пив вино на тризні я…
Далі, мовонько моя!
Боги виконали вгоду –
Місяць – хан по небу ходить.
Біля нього жіночки –
Це небесні зірочки.
Та дочки між них немає –
Сонце ще лиш позіхає,
А над ріки та моря
Сходить Вранішня Зоря.
Океани оглядає –
Корабельника немає.
- То кому моя краса??
І спада з небес роса.
29.04.2016
История cоздания стихотворения:
Вы можете поддержать автора донатом:
Приватбанк
4149 4991 4941 1942
Так. Якось сказав Господь, одного разу: Якщо Син звільнить вас то істинно будете вільними. Раб поперше це не соціальний стан, це стан душі. Гарний вірш. Дякую. |
Рецензия от: Гром Слобожанський 2024-03-29 14:38:01 |
Как говорила попадья, В окно из мерседеса. Не вы, а бог менЕ судья! Я в "мини" как принцесса! |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-03-29 14:27:30 |
Всё по честному, где
лесть, Иногда теряют честь. |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-03-29 14:04:03 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |