Автор: микола родиненеко
Тема:Философские стихи
Опубликовано: 2016-12-29 08:03:35
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Фатальна помилка

    
                  З цикла віршів в МРЦ

Явно схибив Розум Найвищий,
невірно спроектував людину.
Мабуть заблукав він по Вселеній,
або в Рай заглянув на годину.

Мислячу створив собі на втіху,
після праведних та буденних справ.
Приборкав свавілля, всі затихли,
нема випадків щоб хтось, щось вкрав.

Навколо нього блаженство, спокій,
від краю до краю тримає в руках.
Тому не бажає на покій,
ліпить, експериментує в муках.

Знову перероблює істоту,
зірко вдивляючись на креслення.
Чомусь продукт викликає гидотну,
нудить, охоплює марення.

Все точно по специфікації,
органи зразково підігнано.
Майже шедевр модифікації,
все в найкращу шкіру завернуте.

Але даний вид не життєздатний,-
сам себе уперто знищує.
Бо «Проектант» не відповідальний,
останнім часом дівчат пестує.

В цілому його задум гарний,
вказав як чистити товсту кишку.
Тільки про отвір забув головний,-
для прямого промивання мозку.                              

История cоздания стихотворения:

Вирішив відпочити від навколишніх реалій