Автор: микола родиненеко
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2016-12-31 17:39:53
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Неповторній

Присвята дружині

Ти народилась на сивій від снігу вершині країни,
Серед віруючих парафіян, де вертепи водили.
Годувала, з ранку, овець – багатство твоєї родини,
Навколо, тебе вечорами, оленів стада бродили.

Пам’ятаєш, як всюди перегуки трембіти звучали,
Кришталеві, холодні ріки в долину неслись рисаками.
Квітучі полонини, де знайомі корови ревли,
А в блакитному, небі горді, одинокі орли літали.

Там, кошеликами, збирала чорницю незлічених мір,
Бо крім неї,  іншіх плодів природа не дарувала.
Тільки зливи, громи та блискавки вона не жалкувала,
Але знайшла мужність спуститись, з карпатських, високих гір.

Поступила до Університету в світі відомого,
Закінчивши, партія направила в столицю, на роботу.
За твою наполегливість, як доповнення до здобутку,
Дарувала тобі доля - блондина натурального.

Ти вродлива, мудра, гарних дітей з тобою виростили,
Наєдино - праведні шляхи їх, майбутнє, поставили.
Вони віддячили - розумних, милих внучат народили.
Але по карим бачу, хочеш, щоби внуків прибавили.

Живемо разом, в рівноправному шлюбі, не по Корану,
Довше ніж розкручені зірки шоу та телеекрану.
Але для мене, ти тривалий час була незрозуміла,
Мов вавилонський Талмуд - стародавніх іудеїв книга.

Купуєш мені речі дорогі, а мені треба ласка,
Бокал узвару, щоби від калію серце забилося.
Свіжі продукти, морські, щоби в мозку все прочистилося,
Зараз, на цьому світі, життя було як чарівна казка.

Щоби з тобою зрівнятися, вивчав манускрипти мудреців,
За останні два тисячоліття, аналізував їх діла.
Пройшов курс психології, розкрив всі тайни астрологів,
Секрети гіпнозу, для розуміння знаків твого тіла.

Бо мені як дитині, твоїх натяків не зрозуміти,
Треба словом ясним, лагідно з посмішкою пояснити.
А тобі легше долонькою ніжно, кулачком двинути,
Може ти мене, ще далі кохаєш,  я почав прозрівати.

Тому,  пропонував тобі обвінчатися - до церкви піти,
Дітей, всіх  друзів, як запорука щастя, покликати.
Відповідаєш, є плями у коханні нашому, треба дозріти,
Обійдемо судьби негаразди - не будемо спішити.

История cоздания стихотворения:

Це мій один з перших віршів - радію що прискіпливий вибір закінчився успіхом. Коротко - повезло.