Автор: микола родиненеко
Тема:Философские стихи
Опубликовано: 2017-02-20 19:40:31
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Шлюб з Долею

Всесвітом правлять емоції,-
зривають з орбіт галактики.
Змішують зірки, як фантики,
зароджують, в головах, мрії:

Нужденних – знайти гори злата,
та зайняти царські палати.
Заможних – повернути здоров’я,
наповнити дітьми подвір’я.

Дівчат- нарешті вийти заміж,
бажано з нареченим в Париж.
Чоловіків – здобути злато,
та, в рази, примножити вдало.

Всі разом, як серни, на гору,
кричать, як  вранці, з перебору.
Бажають все, що має сусід,
глузду, відразу, дають відвід.

Тільки, коли схваче, болячка,
пізнає, що є нирка, печінка,.
а головне в житті кохання,
ваше взаєморозуміння.

Бо навколо мачо гільдія,
до них навіть  суддя  чутлива.
А Доля теж жінка вразлива,
тільки, в шлюбі, з нею є надія.

История cоздания стихотворения:

Писав 20.02.2017 року в залі суду, дивлячись на долею придавлених.