Автор: микола родиненеко
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2019-12-11 22:58:22
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Дачний сезон

                             
Сонечко літне сховалось,                                        
Друге, похмуре з’явилось.                                       
Заходить зима настирливо,  
Звисають бурульки загрозливо.

Ожеледиця – люди хитаються,
Машини заносить,  б’ються.
Поля снігом покриваються,
Льодові  стадіони відкриваються

Люди на ковзани встають,
Піруети роблять, падають,
Струс мозку отримують.
Ледь душу затримують.

Нарешті снігопад закінчився,
Дачний сезон розпочався,
Уцілілі сміття згрібають.
Пташки щебечуть, літають.

Новий цикл життя почався,
Садівник нарешті його дочекався.
Насіння вмить розкуповується,
Перегній на ділянку  завозиться.

Онуки бабусь згадали,
Вони  їх давно виглядали.
На обличчях  розгладжуються зморшки,
На вустах з’являються посмішки.

Старенькі до «мартена» встають,
Дідусі лопати беруть.  
Землю завзято кидають,
Свою ношу несуть.

Долю старечу сприймають,
Життєвий досвіт передають.
Але дітлахи його  не бажають,
Відповіді з Інтернету качають.

Паростки дерев проростають,
Довкола квіти розквітають.
Неминучі бур’яни виростають,
Очікувані плоди дозрівають.

Вага нащадка збільшується,
На дачі він загартовується.
Засмага його покриває,
Серця старих радіє.

Дачний сезон закінчується,      
Віконні шибки закриваються.
Осінній врожай розподіляється,
Стрімко рідні розлітаються.

Все в світі повторюється,
Неминучість покірно сприймається.
Зимова підготовка розпочинається.
Сонечко літне ховається.

История cоздания стихотворения:

Многолітні спостереження