Автор: Анатолий Загравенко
Тема:Гражданская лирика
Опубликовано: 2017-11-30 09:25:12
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Навіщо?

Навіщо?

Сергієві Василюку – керівникові
музичного гурту «Тінь сонця».

(Сонет)

Від горя похилені голови,
від нього ж, мов п’яні у дим.
Навіщо нам вулиця Голого?
Хай сам він ще був би живим.

Сльозами розбавлене коливо.
Медове зробилось гірким.
А жив і боровся він здорово.
Тож Знам’янка й плаче за ним.

Хай палко омріяне збудеться
й відступлять нещастя й жалі
не тільки на названій вулиці,
на всій українській землі.

Про те, що повік не забудеться,
у небі кричать журавлі.




––––––––––

© Анатолій Загравенко.

История cоздания стихотворения: