АНОНС конкурса "Ветер вольных вод"
/ АП Творческие конкурсы /
БОЛЬ ЗЕМЛИ
/ АП Текущий момент /
Сейчас на сайте 2776 человек
Кто онлайн?
Популярное
Новые авторы
Присоединяйся
twitter
youtube
Отсутствует

Автор: Тетяна Чобан
Тема: Песни
Опубликовано: 2016-05-18 08:45:30
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Білий птах


Приспів:
Мій білий птах,
Я до тебе вмить долину
Торкнусь тебе і на вітрах
На всіх вітрах
Принесу любов єдину,
Що ще живе у нас в серцях,
                                     у серцях.

Ти приходиш до мене щоночі
У мої неповторнії сни
Ну, а сни ті пророчі-пророчі,
Де живем я і ти.
Ти мені усміхаєшся мило
І цілуєш мене у вуста.
-Я кохаю тебе,- кажу щиро
Та манить лиш тебе висота,
                                     лиш вита.
Приспів:

Рідну землю давно ти покинув,
Де луна життєрадісний спів.
Білим птахом далеко полинув
До незнаних світів.
Ти від краю до краю літаєш,
Поглядаєш на нас з висоти.
Та ні щастя, ні горя не знаєш,
Бо таким вже давно став ти,
                                             таким є ти.

Приспів:

Ти літав в моїх снах до світання
І манив за собою в світи.
Потім легко махнув на прощання
Залишив лиш сліди.
Білий птах , моя пташечко рання,
Ти скажи мені із висоти,
Де ділося наше кохання?
Залишився лиш біль самоти,
                                             біль самоти.
Приспів:

История cоздания стихотворения:

0
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 344

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 0.

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль?
В прямом эфире
Вполне с Вами согласен! Действительно, сколько можно издеваться над народом! Мира и добра Вам! С уважением, Александр.
Рецензия от: Александр Леонидов
2020-09-30 10:55:41
Сама найщиріша молитва найкоротша: "Господи, прости мене, грішного!"
Рецензия от: всеволод
2020-09-30 10:53:52
Каштани падають із віти,
Вітриську жовтому бай-де...
Отак Земля колись з орбіти
В обійми Сонця упаде.

Та то колись. А нині Осінь
Вкриває золотом ліс та лан,
Зефір зітхає стоголосо
І грак роздзьобує каштан.
Рецензия от: всеволод
2020-09-30 10:50:33
На форуме обсуждают
Ґанок☔
У вогкій тьмі мов гусне тиша
Вином п’янким між чорних стін…
Дощ свіжо й однотонно дише.
І вечір кучері густі
По небу розпустив. Безу(...)
Рецензия от: Радонька
2020-09-30 09:27:23
Він обіцяв поламати систему, що 30 років руйнувала Україну.
І доручив це Кучмі та Кравчуку.

Він прийшов побороти олігархат!
І привів з собою Кол(...)
Рецензия от: Радонька
2020-09-30 09:26:27
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.