Автор: Тетяна Чобан
Тема:Песни
Опубликовано: 2016-05-27 23:42:14
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

СВІЧА

Бігла стежка у храм та неначе та стрічка
Між крутих берегів заблукала ріка.
На оті береги опускалася нічка
І в хатинці тісній загорілась свіча.

Ти гори, не згорай, моя свічко, до рання.
Твій вогонь у пітьмі зігріває мене.
Пломеніє у серці безмежне кохання
І ніколи воно не мине, не мине.

Голос лагідний твій чую я щохвилини.
Бачу очі твої на яву і у снах.
Голос той, очі ті - найдорожчі перлини
У глибоких річках, на високих горах.

Я візьму ту свічу й білим птахом полину
На вершину гори, що в незнаних світах.
Я ніколи тебе, милий мій, не покину,
Буду поруч з тобою в пісня і в думках.

История cоздания стихотворения: