Автор: Тетяна Чобан
Тема:Песни
Опубликовано: 2016-06-08 00:53:41
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

ЕДЕЛЬВЕЙС

Над високою над кручею, там сосновий бір стоїть,
А внизу та поміж вербами річка В'юночка біжить.
Там дівчинонька під вербами за рікою потойбіч,
В воду дивиться, милується, жде милого цілу ніч.
Милого коханого виглядає:"Де ти, де?"
Ну, а він усміхнений вже іде. Іде.

- Здрастуй, милая, коханая, забарився, ти пробач.
Не журися, моє серденько, витри сльоза та не плач.
Я люблю тебе, коханая, я люблю тебе, повір.
Едельвейс, - моє підтвердженя, із далеких синіх гір.
Із далеких синіх гір я тобі його приніс
Для очей блакитних цих, для русявих кіс.

Як у коси заплітав його, за рученьку милу брав,
Та, до себе пригортаючи, поцілунки дарував.
Зашаврілось личко в дівчини, заіскрились очі ті.
- Едельвейс, - твоє підтвердження, буду мати на меті.
Буду пам'ятати, що це кохання на віки
Як нестримний цей потік В'юночки ріки.

История cоздания стихотворения: