Автор: Тетяна Чобан
Тема:Песни
Опубликовано: 2016-06-12 01:51:45
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

ПАРАЛЕЛЬ

Вже тепле літечко пройшло,  вже промaйнуло
І не повернеться воно .
Вже осінь рукавом махнула.
Все відцвіло, все відгуло.
Вже журавлі летять у вирій
І чути їх тривожний клич.
Вже вітерець дмухнув осінній
палючий. Наступає ніч.
                Осіннім холодом пронизує до болю
                тривога. Крає серденько ножем.
                І страх охоплює тривожну душу мою
                Безсилля ходить за плечем.
                А буйний вітер рве скуйовджене волосся,
                Метає стріли проливним дощем.
               Гримить і блискає, чи то мені здалося,
                Палає серденько вогнем.
Ключ журвлиний відлетів, зима надходить.
І замітає все кругом
Вже морозець повсюди бродить,
Малює білим рукавом.
Ліс почорнів. Зима мандрує.
Всі стали білими стежки,
А морозець уже лютує,
Вкриває кригою річки.
              Я обійду усі стежки, усі дороги,
              Той біль і смуток з серця віджену.
              Гарячим серцем розтоплю сніги тривоги
              Зустріну радісну весну.
              Бо вірю я пройдуть сніги, пройдуть тривоги
              Весна зігріє нас своїм теплом,
              Простелить квітами поперед нас дороги,
              Все зло обернеться добром.

История cоздания стихотворения:

В цій пісні я прагнула провести паралель між тими змінами, які
відбуваються в природі і тим, що в мене на душі. І так як поступово
відбуваються ці зміни від літа до весни, так і музика поступово змінює
силу звучання.