Автор: Эмилие
Тема:Стихи о войне
Опубликовано: 2018-02-14 22:50:55
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Кручі, лози, ліс, ріка….
Неповторна ця земля…
Тихе плесо, зорі, місяць,
Солов’ї так душу тішать…
Трави грають, наче море,
Заколисують біль, горе…
Там луганськая земля…
Там донбаськії поля…
Кровію политі рясно…
Ворога ж спинили вчасно!
Зупинили у борні…
В небо з ангелом пішли.
А тепер на кручах тут
Вічний караул несуть,
Споглядають на руїни
Сходу нашої Вкраїни.
В кожнім місті та селі
Є герої-вояки…
Слава тим, хто вдень, вночі
Захищав ті рубежі…
Хто козацький дух плекав,
Віру в серці зберігав.
История cоздания стихотворения:
XYNHЯ |
Рецензия от: Ргесі 2024-03-29 14:41:07 |
Так. Якось сказав Господь, одного разу: Якщо Син звільнить вас то істинно будете вільними. Раб поперше це не соціальний стан, це стан душі. Гарний вірш. Дякую. |
Рецензия от: Гром Слобожанський 2024-03-29 14:38:01 |
Как говорила попадья, В окно из мерседеса. Не вы, а бог менЕ судья! Я в "мини" как принцесса! |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-03-29 14:27:30 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |