Автор: Эмилие
Тема:Романтические стихи
Опубликовано: 2018-10-31 00:05:40
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

КОХАННЯ...

Колише гілку тихо вітер,
Нашіптує чарівні сни.
Неначе із космічних літер
Створилась фраза: «Тільки - ти».
Осяяна зірками й небом,
Зігріта лиш твоїм теплом,
Наповнена духовним світом,
Реальна… Не здається сном.
Ти поруч, тут, уже зі мною.
Твій дотик так мене п»янить.
Кохання це не стане грою.
Воно з»єднає не на мить.
Воно у Вічність буде линуть,
Шугати там поміж зірок.
Нехай образи зразу згинуть,
Довіра зробить в серце крок.
Кохаєш? Вір у правду слова.
Кохаєш? Ніжність збережи,
Про неповторність йде розмова,
Шануй її та стережи.
Цінуй все те, що Богом дане,
Дароване самим життям,
Незвідане, та мо, пізнане.
Твоє й моє… Собі затям.

История cоздания стихотворения: