Отсутствует

Автор: Эмилие
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2019-02-14 22:33:10
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

ЗАЧАРОВУЄ ЗИМА...

Грає в піжмурки зима,
Часом снігом сіє.
Ранком мряка – все зника…
Свіжістю повіє.
Перехожі, зазвичай,
Каву споживають,
Сонця промінь зустрічай -
Усмішками грають.
А надвечір вітер злий
Хмари знов нагонить…
Загуде, загомонить…
Завірюху зронить.
Сніг лапатий нагадав,
Що зима ще в силі.
На гілки, на землю впав,
Замело знов милі…
Дім, як справжній дідуган
Береже спочинок…
Він один... Нудьгує… Сам…
Ризик? Справжній вчинок?
Зимно стало на душі  -
Поспішай до хати.
Обійми та пригорни…
Як тут не кохати?
Крок назустріч почуттям,
Щирим, без вагання.
Вибір цей зроби ти сам…
Той цілунок зрання!
Зачаровує зима,
В казку зазиває,
Сріблом землю обсипа,
Все, здається, знає…

История cоздания стихотворения:

0

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 202

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 2.

Серна

Так, Лєночко, зима ще в силі, але потроху починає "здавати позиії".
Ждемо весни, як завжди, з надією на краще...

2019-02-15 22:09:13

Эмилие

Чекаємо... Сьогодні ж СТРІТЕННЯ... Відчувається подих весни. Позитиву та наснаги

2019-02-15 23:05:34

Серна

Навзаєм!

2019-02-15 23:06:42

Лариса Гараган

Дуже гарна твоя поетична зима, Оленко!
Та, мабуть, вже й Дім весни чекає

2019-02-15 11:40:09

Эмилие

Так, Ларочко, вже очікує весну

2019-02-15 17:51:25

Лариса Гараган

2019-02-15 19:07:07

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений