Автор: Эмилие
Тема:Стихи о войне
Опубликовано: 2022-08-01 21:07:57
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Війна ввірвалася в життя....

Чомусь хвилини тягнуться, як роки…
Чомусь тривоги – душу на шматки…
А ранки й вечори так одинокі,
Коли коханий десь там на нулі…
Сигнал мовчить: ні звуку, повідомлень…
На кожен рух стискає серце враз…
Як хочеться тебе отак почути:
Окей! Живий!...Нормально… Вижив… Шанс…

Війна ввірвалася в життя неждано…
Враз кава гіркотою віддала…
Дитятко в ліжку… Поцілунок зрання…
Воєнкомат… війна… війна… війна…

Хоч на секунду доторкнутись, милий…
Та розділити біль твій враз навпіл…
На скронях пасмо – сивий, сивий, сивий…
Мій , ладо, думкою лечу мерщій…

В очах твоїх весь Всесвіт розчинився…
Згубитись в нім, втопитись назавжди…
Як вчасно Ангел на нулі з*явився…
Вам допоміг, щоб вийшли ви сюди…

Війна ввірвалася в життя неждано…
Враз кава гіркотою віддала…
Як невимовно…  Навіть несказанно….
Біль, сльози, гнів та помста не мала…

История cоздания стихотворения: