Автор: Владимир Багарт
Тема:Стихи о войне
Опубликовано: 2016-06-18 12:26:35
ДШК без набоїв, просто купа заліза,
Ворог нас оточив, тільки з пекла не лізе
І горить гвинтокрил, що нам ніс допомогу
Все в диму та вогні, крім дороги до Бога
Я кричу, командир, відходити нам треба
Він мені, а куди, якщо тільки на небо
І куди ти підеш, голови не підняти
Лише лежачи тут легше «на смерть» стояти.
Через мить, каже, щось, пригадалася осінь
Як Наталці шукав, в небі хмарному просинь
На малюнках її, парку тихого врода.
Чи замінить це все хоч якась нагорода?
Я до нього, чого, що, Андрій, зачепило?
А в очах його Осінь і та, що любила ...
История cоздания стихотворения:
Дякую, Евнений, за сегодняшнею подборку стихов! Они мне понравились и заставили улыбаться!+++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-28 19:23:40 |
Снова улыбаюсь , как в лабиринте зеркал! +++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-28 19:19:33 |
Написано душевно. Всього найкращого в особистому та творчому житті. Обнімаю. Саша |
Рецензия от: Александра Мошкович 2024-03-28 19:17:55 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |