Автор: Владимир Багарт
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2018-02-18 23:19:04
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Мені так мало губ твоїх тепла
Я хочу ще тепла і твого тіла
Я хочу, щоб зі мною ти була
І теж того ж, як я, завжди хотіла
Роки проходять, не зупиниш час
Частіше осінь манить листопадом
А що ще є важливіше для нас
Ніж бути поруч непорушним складом
Нехай любов як зірка сяє нам,
Яскрава, незгасима і магічна,
А я дочкам скажу або синам:
- "Любов, це не на час, а це довічно"
История cоздания стихотворения:
Дякую, Лесю! Бог бачить і знає всі наші погані вчинки. А нам треба з великою обережністю та увагою ставитись один до одного! Тоді і наша душа залишиться чистою! +++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-28 15:47:50 |
Людо, привіт. Як ви? У мене добра звістка, чомусь дуже захотів поділитись з вами. Мене надрукували у Вінницькому Краю.) |
Рецензия от: Олег Крушельницький 2024-03-28 15:46:30 |
воно? |
Рецензия от: Серж Песецкий 2024-03-28 15:42:50 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |