Автор: не просто скрипка
Тема:Философские стихи
Опубликовано: 2016-07-26 16:52:14
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

МУДРИЙ СЕРПЕНЬ

Питаю в серпня: – як діла?
А він киває загадково:
– Дивись, он м’ята розцвіла,
Тендітно, лагідно, бузково.

– Так, так, люблю із м’яти чай,
Зігріюсь і тривоги лишу.
Ну, хоч у тебе позичай,
Оцю природну ніжну тишу.

– А спокій – мудрості рідня,
І більша впевненість у вірі.
Сьогодні зайва метушня,
Як птах здіймається у вирій.

– Аж ноги зводить од роси,
Ще ж літо, зимні й геть, світанки,
– Тепла ти в осені проси.
А цей стрес гоїть прикрі ранки.

– Триває в бджілок медозбір,
У птаха й звіра є ще справи,
А ти малюєш злегка бір,
Кладеш в покоси квіти й трави.

– Усьому в світі є ціна,
І навіть вартий вітру порух.
Приходить літу теж фінал,
Нехай справляються, та в пору.

Кидаю оком навкруги,
Направду, серпень досвід має.
Жаль, полишає береги,
Природа в осінь шлях тримає.

История cоздания стихотворения: