UA
|
Додатковий 16. "А небо в зорях" на вірш Ніни Трало / АП творчої групи - Злива / |
|
Число 28. Як знищували українську мову / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
|
|
Автор: У камина
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2016-09-12 20:38:33
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
У камина с Татьяной Лавинюковой
Ссылка на страницу с аудиозаписью: У камина с Татьяной Лавинюковой
Вітаю, наші дорогенькі друзі-колеги!
Сьогодні, в цей чудовий осінній вечір, до нас на вогник завітала Таня Лавинюкова!
Отже розташовуйтеся друзі зручніше і приєднуйтесь до бесіди. Таня дуже цікавий співрозмовник, і ах, яке задоволення слухати її досконалу українську мову. Ми навіть не помітили, як пролетів час, то може у вас виникнуть ще питання до Тані :)
А поки що вам традиційне запитання від гостя-
УВАГА!!!!
- У якій країні зроблене це фото Тетяни?
Хто перший дасть правильну відповіть, той і буде переможцем! ))
История cоздания стихотворения:
0
0
Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 1969
Рецензии
Всего рецензий на это произведение: 32.
Дорогі друзі-колеги! Хочу поділитися з вами приємною для мене новиною. Вчора я повернулася з Києва, де нарешті дістала можливість послухати повністю розмову біля каміна зі мною)))). Щиро скажу, що розмова мені сподобалася. Я навіть не сподівалася, що мені самій буде цікаво: запис робився більше місяця тому назад, і я дещо вже забула. Я хочу подякувати Ірі Омельницькій та Бігарку, які придумали і реалізували цю ідею. Я вже писала, що "камін" нашого порталу має чарівну здатність. Скільки би гостей не приходило до нього (чи як "основний" гість, чи як "гість гостя"), всі ми так і залишаємося "біля каміна". Адже випуски (назву це так) програми не зникають, не закриваються. Їх продовжують читати і слухати. Поки буде програма, "біля каміна" збереться чималеньке товариство. При цьому, я впевнена, нікому не буде тісно біля цього вогника дружби і приязні творчих людей. Я хочу подякувати всім-всім, хто був і продовжує бути зі мною "біля каміна" (на даний час це 820 осіб). Дякую тим, хто знайшов час поспілкуватися ближче, у рецензіях та відповідях до них. Навіть ще є питання, на яке я не встигла відповісти. Я це обов'язково зроблю, камін горить... З цікавістю чекаю наступних зустрічей біля каміна. Все зроблю, щоб мати можливість все чути. Нехай всім щастить! Щиро ваша. Тетяна Лавинюкова.
2016-09-30 18:46:44
Шановна пані Тетянко, дякую за насолоду і приємне враження, які отримала слухаючи Вашу вимову. Такою я Вас і уявляла, як і почула. Взагалі, я завітала на вогник мабуть останньою, то вже нема чого і додати до того, що сказали усі Ваші шанувальники. Лише одне я хочу Вам заперечити (ну це була б не я, якби з кимось не посперечалася...) щодо Вашої друкованої книжки, яку теж би хотіла мати. Пані Ірина Рассветна задала Вам питання: "Коли я буду мати приємність тримати в руках книжку з творами Тетяни Лавинюкової?" Ваша відповідь: "Думаю, що моя сторінка на порталі УПП, – це і є моя книжка. Тут і читають і зразу ж коментують, можна обмінятися думками."
Тетяночко, хочу сказати, що Ви не праві. Уявіть, як приємно тримати В РУКАХ чиєсь надбання, гортати сторінки, читати то один твір, то інший. Книжку можна взяти з собою у дорогу, дати прочитати тому, хто тебе розуміє і поділяє твою любов до справжньої поезії, насамкінець – залишити по со'бі, як те, що було для тебе дорогим і цікавим. Друкована книжка несе в собі часточку душі того, хто доклав зусиль щоб вона з'явилася на світ, так і часточку душі усіх хто її читав. А сторінки на сайтах.., це взагалі добре, але з ними може трапитися будь-яка халепа... Так що сподіваюся на те, що колись Ви все ж таки знайдете можливість надрукувати усі Ваші поетичні твори і пісні для широкого загалу. З щирими побажаннями здоров'я, натхнення і миру Вашій творчій сім'ї. З повагою. Наталі.
Тетяночко, хочу сказати, що Ви не праві. Уявіть, як приємно тримати В РУКАХ чиєсь надбання, гортати сторінки, читати то один твір, то інший. Книжку можна взяти з собою у дорогу, дати прочитати тому, хто тебе розуміє і поділяє твою любов до справжньої поезії, насамкінець – залишити по со'бі, як те, що було для тебе дорогим і цікавим. Друкована книжка несе в собі часточку душі того, хто доклав зусиль щоб вона з'явилася на світ, так і часточку душі усіх хто її читав. А сторінки на сайтах.., це взагалі добре, але з ними може трапитися будь-яка халепа... Так що сподіваюся на те, що колись Ви все ж таки знайдете можливість надрукувати усі Ваші поетичні твори і пісні для широкого загалу. З щирими побажаннями здоров'я, натхнення і миру Вашій творчій сім'ї. З повагою. Наталі.
2016-09-24 00:59:21
Наталочко, ти бачиш, що я вже ніби поступилася місцем біля каміна іншій дуже цікавій особі - Наталії Сидоренко. Але наш портальний камін влаштований так (можна сказати, чарівний камін!), що всі попередні співрозмовники залишаються біля нього. Тобто можна в будь-який час викликати їх на розмову, задати питання і одержати відповідь. 
Думаю, щодо паперових друкованих книжок ти маєш рацію. За два роки, протягом яких доля подарувала мені можливість спілкуватися з поетами, відвідувати літературні зустрічі, у мене уже ціла поличка утворилася поетичних збірок (з автографами!). Їх дійсно приємно перечитувати, згадувати голос авторів: як вони самі це читають... Останні мої надбання: на творчій зустрічі з поетом-священиком Назаром Заторським придбала його книжки (сама зустріч справила величезне враження); Олена Стьопіна подарувала мені свій "Лабіринт" - це просто безцінний подарунок! Виданню власної книжки стоїть на перепоні навіть не фінансова неспроможність... Але при альтернативі: книжка чи мандрівка, безумовно, віддам перевагу другому. Отже, Наталочко, лишаю книжку на майбутнє... Надзвичайно радію твоїй присутності біля каміна. Буду чекати нагоди ще поговорти з тобою, коли вже ти сама прийматимеш тут гостей. До зустрічі! Нехай щастить!
Думаю, щодо паперових друкованих книжок ти маєш рацію. За два роки, протягом яких доля подарувала мені можливість спілкуватися з поетами, відвідувати літературні зустрічі, у мене уже ціла поличка утворилася поетичних збірок (з автографами!). Їх дійсно приємно перечитувати, згадувати голос авторів: як вони самі це читають... Останні мої надбання: на творчій зустрічі з поетом-священиком Назаром Заторським придбала його книжки (сама зустріч справила величезне враження); Олена Стьопіна подарувала мені свій "Лабіринт" - це просто безцінний подарунок! Виданню власної книжки стоїть на перепоні навіть не фінансова неспроможність... Але при альтернативі: книжка чи мандрівка, безумовно, віддам перевагу другому. Отже, Наталочко, лишаю книжку на майбутнє... Надзвичайно радію твоїй присутності біля каміна. Буду чекати нагоди ще поговорти з тобою, коли вже ти сама прийматимеш тут гостей. До зустрічі! Нехай щастить!
2016-09-27 11:18:43
Із великим задоволенням прослухав запис розмови.
І правду кажуть, що вчитель - це той, в кого вчаться, а не той, хто навчає.
Так от, пані Тетяна, на мою думку, належить до тієї категорії людей, в яких багато чому можна навчитися.
Перечитуючи її вірші просто пропитуєшся чистою рідною мовою!!!
А пісні!!! Їх можна слухати декілька разів поспіль і потім повертатися до них знов і знов.
Моє шанування, пані Тетяно!!!
З повагою та теплом,
І правду кажуть, що вчитель - це той, в кого вчаться, а не той, хто навчає.
Так от, пані Тетяна, на мою думку, належить до тієї категорії людей, в яких багато чому можна навчитися.
Перечитуючи її вірші просто пропитуєшся чистою рідною мовою!!!
А пісні!!! Їх можна слухати декілька разів поспіль і потім повертатися до них знов і знов.
Моє шанування, пані Тетяно!!!
З повагою та теплом,
2016-09-19 22:03:00
Добривечір, Віталію! Дуже рада, що "бачу і чую" тебе біля каміна! Дякую за теплі слова про мої вірші та пісні.
Про пісні - особливо! 
Це, власне, вони зробили мене поетом... Писала їх для людей, пісні швидше долітають до них. Деколи чую їх по радіо, навіть у вагоні поїзда часом лунає моя пісня... Це ніби з власним дитям зустрінешся, яке вилетіло з гнізда і шукає своєї долі.
Тут часто "почуєш": "Я не вважаю себе поетом..." От хоча б Валя Леушина...
А я от посиділа з моїми друзями біля каміна, подумала і вирішила сказати: "Так, я поет." У мене зовсім мало віршів і, мабуть, ніколи не буде друкованої паперової книжки, але я відчула, що можу так сказати.
І це твої слова, Віталіку, стали останньою краплею))) Ну от, що ж ти наробив?! )))))) Хай щастить!
Дякую за теплі слова про мої вірші та пісні. Про пісні - особливо! Це, власне, вони зробили мене поетом... Писала їх для людей, пісні швидше долітають до них. Деколи чую їх по радіо, навіть у вагоні поїзда часом лунає моя пісня... Це ніби з власним дитям зустрінешся, яке вилетіло з гнізда і шукає своєї долі.Тут часто "почуєш": "Я не вважаю себе поетом..." От хоча б Валя Леушина...
А я от посиділа з моїми друзями біля каміна, подумала і вирішила сказати: "Так, я поет." У мене зовсім мало віршів і, мабуть, ніколи не буде друкованої паперової книжки, але я відчула, що можу так сказати.
І це твої слова, Віталіку, стали останньою краплею
))) Ну от, що ж ти наробив?! )))))) Хай щастить!2016-09-19 22:35:24
Я зігрілась біля каміна, бо шановна Тетяна випромінює тепло! Признаюсь на весь світ, що люблю не тільки творчість Тетяни Лавінюкової, але й її саму! Вона щира, добра людина, дуже цікава, в якої можно повчитися. Дякую Ірині за це інтерв'ю! Сподіваюсь на нашу скору зустріч у Києві!
2016-09-18 17:13:57
Дорога Оленко, дякую, що завітала і зігрілася! Люблю твою поезію, ти знаєш! Вона красива, досконала і в той же час проста, без "викрутасів", зрозуміла кожному. Але з філософським наповненням. Як це в тебе так виходить? До зустрічі, я уже придбала квитки
2016-09-18 17:56:28
Тепло біля твого каміна, Тетяно. Тепло й затишно.
Як і в Душі твоїй чистій , - тепло й затішно.
Даруй тобі щастя, Боже!
Як і в Душі твоїй чистій , - тепло й затішно.
Даруй тобі щастя, Боже!
2016-09-18 16:14:55
Не знаю почему, но у меня при прослушивании аудиоролика слышен лишь голос хозяина камина, а голос интервьюера не слышен. Такая ситуёвина на всех роликах проекта "У камина". Это только у меня либо кто-то ещё не слышит Ирину Омельницкую?
Уважаемая администрация нельзя ли исправить ситуацию?
Уважаемая администрация нельзя ли исправить ситуацию?
2016-09-18 16:39:43
Арію! Дякую, що зайшов посидіти біля каміна, дуже-дуже рада!
А з прослуховуванням у мене - навпаки. Чую тільки інтерв'юера, а себе -ні
Віктор Приймак поділився порадою - буду зараз експериментувати. І тобі теж - хай щастить!
А з прослуховуванням у мене - навпаки. Чую тільки інтерв'юера, а себе -ні
Віктор Приймак поділився порадою - буду зараз експериментувати. І тобі теж - хай щастить!
2016-09-18 16:45:38
Підтримую колег у їх добрих висловлюваннях на адресу Тетяни та у щирих побажаннях – приєднуюсь! Тетяно! Дозвольте дати Вам невеличку пораду: я коли слухав запис, то голос Ірини чув з однієї колонки, а Ваш голос – з іншої, тож, якщо Ви чуєте голос лише з однієї колонки, то треба повернути регулятор балансу стерео в режимі прослуховування якоїсь мелодії так, щоб музику було чути однаково з обох колонок, а вже після цього слухати свій голос.
Хочу висловити щиру подяку організаторам порталу та всім небайдужим колегам за те, що життя на порталі кипить на відміну від інших. Як і Олесь Григ, я мешкаю у Харкові, хоча родом з Полтавщини. Я постійно спілкуюсь з родичами по телефону українською, пишу технічні тексти українською на роботі, що поступово дозволило мені почати писати вірші українською у російськомовному Харкові. На роботі знаю корінних росіян, які прекрасно пишуть технічні тексти українською, хоча народились і отримали освіту в Росії, бо для них Україна стала другою Батьківщиною. І знаю уродженців України, які використовуючи політичні негаразди на Батьківщині, поїхали жити до Росії без всякого жалю і без туги за Україною. Тож, Тетяно, приємно чути Вашу українську. Колись в дитинстві я почув, як розмовляють жителі міста Рівне: співуча, м’яка вимова запам’яталась мені на все життя. Тож, для мене українська – мова солов’їна. Думаю, що колись так будуть її сприймати всі мешканці України. Тож плекаємо нашу рідну, багатогранну мову. Альгіз і всім іншим колегам хочу рекомендувати http://www.ulif.org.ua
Український мовно-інформаційний фонд НАН України, там є «Словники України on-line», які я тепер постійно використовую, коли пишу вірші, а також http://sum.in.ua Словник української мови, Академічний тлумачний словник (1970—1980). Ще мені подобається http://rymy.in.ua eнциклопедія українських рим. Хочу підтримати Олега Доброва в тому, що не тільки він вважає себе білою вороною, але й я також: особливого інтересу до моєї творчості і взагалі до віршів я не бачу ні в своїй сім’ї, ні серед колег по роботі, бо у більшості населення сприйняття поезії йде через пісні – шлягери, які щодня лунають із гучномовців, та ще в навчальних закладах діти вивчають вірші з учбової програми, або до якогось свята – тоді батьки й дідусі з бабусями радо вірші слухають у виконанні своїх дітей та онуків. Але писати такі вірші треба вміти, бо то спеціальна тематика. Як і Вадим Барченко, я пишу вірші тоді, коли якась тема або подія мене зворушили, лишили спокою. Тож, від щирого серця хочу побажати Тетяні та всім колегам приємних зворушливих подій!
Хочу висловити щиру подяку організаторам порталу та всім небайдужим колегам за те, що життя на порталі кипить на відміну від інших. Як і Олесь Григ, я мешкаю у Харкові, хоча родом з Полтавщини. Я постійно спілкуюсь з родичами по телефону українською, пишу технічні тексти українською на роботі, що поступово дозволило мені почати писати вірші українською у російськомовному Харкові. На роботі знаю корінних росіян, які прекрасно пишуть технічні тексти українською, хоча народились і отримали освіту в Росії, бо для них Україна стала другою Батьківщиною. І знаю уродженців України, які використовуючи політичні негаразди на Батьківщині, поїхали жити до Росії без всякого жалю і без туги за Україною. Тож, Тетяно, приємно чути Вашу українську. Колись в дитинстві я почув, як розмовляють жителі міста Рівне: співуча, м’яка вимова запам’яталась мені на все життя. Тож, для мене українська – мова солов’їна. Думаю, що колись так будуть її сприймати всі мешканці України. Тож плекаємо нашу рідну, багатогранну мову. Альгіз і всім іншим колегам хочу рекомендувати http://www.ulif.org.ua
Український мовно-інформаційний фонд НАН України, там є «Словники України on-line», які я тепер постійно використовую, коли пишу вірші, а також http://sum.in.ua Словник української мови, Академічний тлумачний словник (1970—1980). Ще мені подобається http://rymy.in.ua eнциклопедія українських рим. Хочу підтримати Олега Доброва в тому, що не тільки він вважає себе білою вороною, але й я також: особливого інтересу до моєї творчості і взагалі до віршів я не бачу ні в своїй сім’ї, ні серед колег по роботі, бо у більшості населення сприйняття поезії йде через пісні – шлягери, які щодня лунають із гучномовців, та ще в навчальних закладах діти вивчають вірші з учбової програми, або до якогось свята – тоді батьки й дідусі з бабусями радо вірші слухають у виконанні своїх дітей та онуків. Але писати такі вірші треба вміти, бо то спеціальна тематика. Як і Вадим Барченко, я пишу вірші тоді, коли якась тема або подія мене зворушили, лишили спокою. Тож, від щирого серця хочу побажати Тетяні та всім колегам приємних зворушливих подій!
2016-09-18 16:02:37
Вітаю, Вікторе! Дякую за поради. Спробувала скористатися: крутила в усі боки пімпочки, але... але... але... Ну, нічого!.. Домовилася уже з фахівцями: обіцяли усунути проблему. Я навіть рада, що так склалося: лячно мені це слухати, чесно! Я пам'ятаю, Вікторе, що була ніби "хресною мамою" твого переходу в основний склад. Була тоді переконаною, що тобі там і місце))) Тому найкращі мої побажання - навзаєм! Дуже гарно написав про мову, про "білих ворон"... Дозволю собі експромтик "голосом Маяковського" для Олега Доброва навести і тут:
Слухай... не треба так безборонно.
Знаю: ти - мужній, як личить це воїну!
Хлопчику, всі ми тут - білі ворони,
Кожний з нас - біла ворона, по-своєму!..
Хай щастить!
Дякую за поради. Спробувала скористатися: крутила в усі боки пімпочки, але... але... але... Ну, нічого!.. Домовилася уже з фахівцями: обіцяли усунути проблему. Я навіть рада, що так склалося: лячно мені це слухати, чесно! Я пам'ятаю, Вікторе, що була ніби "хресною мамою" твого переходу в основний склад. Була тоді переконаною, що тобі там і місце))) Тому найкращі мої побажання - навзаєм! Дуже гарно написав про мову, про "білих ворон"... Дозволю собі експромтик "голосом Маяковського" для Олега Доброва навести і тут:Слухай... не треба так безборонно.
Знаю: ти - мужній, як личить це воїну!
Хлопчику, всі ми тут - білі ворони,
Кожний з нас - біла ворона, по-своєму!..
Хай щастить!
2016-09-18 16:59:16
Доброго дня. пані Тетяно. Я прослухала Ваше інтерв'ю з Іриною. Від Вашого приємного, співучого голосу повіяло теплом. Я дізналася дещо нове для себе, то, що у нас одне коріння - далека Росія - це батьківщина наших матерів. Моя батьківщипа - Україна.
Думаю, що у Бога не буває нічого випадкового. Ось і наша зустріч тут на Українському Порталі Поезії
Я вдячна Вам, Тетяно, за увагу і підтримку моєї творчості. Ваші рецензії завжди були коректні і професійні. Ваша творчість багатогранна. Ви ведете велику роботу на УПП, беручи активну участь у багатьох проектах, пов'язаних з мистецтвом. Зокрема я дуже люблю Ваш проект '
"Поет- Художник".
Я мала приємну можливість зустрітись з Вами в місті Києві
З нашого спілкування я взяла для себе багато корисного.
Бажаю Вам здоров'я, любові, енергії, наснаги у Ващій твочості . З щирою повагою Валентина.
.
Думаю, що у Бога не буває нічого випадкового. Ось і наша зустріч тут на Українському Порталі Поезії
Я вдячна Вам, Тетяно, за увагу і підтримку моєї творчості. Ваші рецензії завжди були коректні і професійні. Ваша творчість багатогранна. Ви ведете велику роботу на УПП, беручи активну участь у багатьох проектах, пов'язаних з мистецтвом. Зокрема я дуже люблю Ваш проект '
"Поет- Художник".
Я мала приємну можливість зустрітись з Вами в місті Києві
З нашого спілкування я взяла для себе багато корисного.
Бажаю Вам здоров'я, любові, енергії, наснаги у Ващій твочості . З щирою повагою Валентина.
.
2016-09-18 12:29:53
Валю, для мене дійсно приємно, що ти зі мною біля каміна. Ми ж з тобою на "ти". Я вважаю, що це не фамільярність, а свідчення, що ми тут друзі, колеги з одного цеху (поетичного). АП "Поет-Художник" тепер веде інший "головний редактор". Не буду казати тобі, хто саме, щоб мала нагоду зайти туди і подивитися 51-й випуск (вже збиралася написати "останній", але ні, звичайно, ні!).
Запрошую і тебе, Валю, долучатися до проектів УПП, конкурсів! Найпростіше почати з БАТЛІВ. Я написала "інструкцію" - "БАТЛИ forever" на своїй сторінці. Лєна ТомА каже, що дохідливо
Тож не відкладай "у довгу шухляду". Зустрінемося там. Дуже дякую за чудові побажання! Тобі - того ж, навзаєм!
Запрошую і тебе, Валю, долучатися до проектів УПП, конкурсів! Найпростіше почати з БАТЛІВ. Я написала "інструкцію" - "БАТЛИ forever" на своїй сторінці. Лєна ТомА каже, що дохідливо
Тож не відкладай "у довгу шухляду". Зустрінемося там. Дуже дякую за чудові побажання! Тобі - того ж, навзаєм! 2016-09-18 15:57:12
Ну, Олеже!.. Думала, уже не зайдеш! 
А мене ж скоро вже наженуть з цього теплого місця. 
А я тут уже так "пригрілася! Ну добре, дякую, що заглянув Тепер в БАТЛАХ зустрінемося - ходімо туди!
Думала, уже не зайдеш! А мене ж скоро вже наженуть з цього теплого місця. А я тут уже так "пригрілася! Ну добре, дякую, що заглянув Тепер в БАТЛАХ зустрінемося - ходімо туди! 2016-09-18 13:19:43
Доброго вечора, Таню!
Довго думала, перш ніж прийти до твого каміну - дуже вже
багато бажаючих. Я просто хочу виразити захоплення
від того, що почула і почитала. Небагато людей
я бачила таких. Перераховувати все, чим ти являється
для Порталу, не буду. Це зайве. Все, що написали - заслужено.
Просто ще раз хочу підкреслити вміння делікатно тримати всіх
на відстані від душі. Бажаю всього найкращого, що ти вважаєш
таким для себе і творчої наснаги.
З повагою.
Довго думала, перш ніж прийти до твого каміну - дуже вже
багато бажаючих. Я просто хочу виразити захоплення
від того, що почула і почитала. Небагато людей
я бачила таких. Перераховувати все, чим ти являється
для Порталу, не буду. Це зайве. Все, що написали - заслужено.
Просто ще раз хочу підкреслити вміння делікатно тримати всіх
на відстані від душі. Бажаю всього найкращого, що ти вважаєш
таким для себе і творчої наснаги.
З повагою.
2016-09-17 20:11:32
Дорога Любо, дуже вдячна тобі за твою присутність біля каміна та добрі слова! Ти дивишся у самісіньку суть явищ та людської душі. В даному випадку, моєї!
Ти дивишся у самісіньку суть явищ та людської душі. В даному випадку, моєї! 2016-09-17 21:34:04
Я трiшечкi у шоцi - кажу чесно! Я Ваш голос уявляла не таким, Тетяно, але Вiн - гарний i глибокий...Це - надихаэ! :) Але тепер - я переходжу до роciйскоi мови, вибачте.
Мне было очень приятно и... в, одночасье, очень важно Вас услышать, Татьяночка! Так как я отношусь к Вам тут, как Высшей инстанции украинского слова на Портале, было очень удивительно услышать, что Ваши корни - русские, как и мои...:) Позор мне, " що я так i не зумiла заговорити рiдною"... Але!
Ощущение, что Вы мне близки - не ушло!:) Спасибо за искренность и настоящесть! У меня есть один к Вам вопрос, но я задам его в личке, когла она появится. Спасибо за смелость! Обнимаю Вас, Тетяночко Лавiнюкова!:)
\
Мне было очень приятно и... в, одночасье, очень важно Вас услышать, Татьяночка! Так как я отношусь к Вам тут, как Высшей инстанции украинского слова на Портале, было очень удивительно услышать, что Ваши корни - русские, как и мои...:) Позор мне, " що я так i не зумiла заговорити рiдною"... Але!
Ощущение, что Вы мне близки - не ушло!:) Спасибо за искренность и настоящесть! У меня есть один к Вам вопрос, но я задам его в личке, когла она появится. Спасибо за смелость! Обнимаю Вас, Тетяночко Лавiнюкова!:)
\
2016-09-17 20:04:10
Юлічко, ти така щира у своїй поезії, що мені здається, ми вже зустрічалися у реалі! Такі, як ти і Олег Добров, - дійсно наша "золота молодь", а не ті, кого зазвичай розуміють під цією назвою. Українську мову ми всі разом "плекаємо, як парость виноградної лози (за Максимом Рильським) тут на поетичному порталі. Дякую за те, що в тепло і світло вогника каміна влилося тепло і світло твоєї душі.
2016-09-17 21:26:59
Юлічко, от вирішила ще додати. Моє прізвище пишеться однаково українською і російською: Лавинюкова, ну а читається, звісно, по-різному pardon:
За літеру "и" я сплатила нашій державі 20 гривень мита, а ректор нашого університету підписав спеціальний наказ, щоб в документах писали саме так.
Все одно перші три голосні літери пишуть у різних варіантах, хоча я завжди диктую по складах Останній випадок. У Львові беремо квитки на вокзалі. Диктую касирці по складах. О радість! Усі голосні на місці! Але: "ЛавРинюкова" 
Велике прохання, Юлічко: не подумай, що я образилася
А знаєш, як на Прикарпатті запитуються: яке ваше (твоє) прізвище? Отак: Як ви ся пишете? А як ти ся пишеш? Хай щастить!
За літеру "и" я сплатила нашій державі 20 гривень мита, а ректор нашого університету підписав спеціальний наказ, щоб в документах писали саме так.
Все одно перші три голосні літери пишуть у різних варіантах, хоча я завжди диктую по складах Останній випадок. У Львові беремо квитки на вокзалі. Диктую касирці по складах. О радість! Усі голосні на місці! Але: "ЛавРинюкова" Велике прохання, Юлічко: не подумай, що я образилася
А знаєш, як на Прикарпатті запитуються: яке ваше (твоє) прізвище? Отак: Як ви ся пишете? А як ти ся пишеш? Хай щастить! 2016-09-18 17:17:25
Доброго вечора, Тетяночко! Дуже рада чути тебе, пани Файне Серденько!
2016-09-17 19:25:38
Ну ось, зайшла вкотре))) бо все щось чи хтось вiдволiкає)) та нарештi привiтаюся))) Добрий день, дуже рада чути твiй голос, Тетяночко! I все це дякуючи Iринцi!) А ще хочу пiдтримати та подякувати Олежековi за чудовий вiдгук, бо висловив не тiльки свою думку щодо нашої талановитої колєжанки Тетяни Лавинюкової, а й мою думку також, та багатьох наших портальцiв ))) неперевершено красномовно та абсолютно слушно, адже як на мене, краще сказати годi. Тетяночко, тiшуся, що ти в нас є.
2016-09-17 18:30:32
Дорога Ілоночко-Львів'яночко! Ще раз перечитала "рецку" Олега, тепер знаю. що ти про мене думаєш))))) Знаєш, приємно! До зустрічі біля каміна, коли ти будеш підтримувати вогонь! Велика вдячність тим, хто його запалив - у нас буде ще багато приємних хвилин... Хай щастить!
Хай щастить! 2016-09-17 20:55:53
Доброго дня, пані Тетяно! Кілька разів прослухав Ваше інтерв'ю біля каміну з Іриною. Досі перебуваю під дуже теплим і позитивним враженням від усього почутого. З того, як говорить та чи інша людина, можна уявити собі загальний розвиток цієї людини, її освіту й культурний рівень. Оселя буття духу – це мова, в оселі мови живе людина. Тому по-перше хочу звернути увагу на Вашу мову – у ній відбивається Ваша інтелігентність, Ваша повага до інших, Ваша внутрішня душевна охайність і щирість у широкому розумінні цього слова.
Я теж вважаю себе досить закритою і самотньою людиною, як у творчості, так і в житті. Самотньою не в плані відсутності поруч друзів або коханої людини, а в плані відсутності поруч однодумців, людей, що захоплені спільною творчістю та/або об'єднані спільними життєвими принципами. Тому знайомство на сторінках порталу зі своїми колегами, і особливо з Вами, привнесло в моє життя новий творчий колорит і впевненість, що ми все ж не самотні на цьому білому світі. Мій психологічний стан «білої ворони», з яким знайомі неординарні люди, завдяки спілкуванню з Вами, на грунті образотворчого мистецтва, поезії та іншого багатогранного мистецтва, набув дуже яскравих емоційних переживань і позитивних змін.
Почуття прекрасного, потреба у красі живуть в серці кожної людини з найдавніших часів. Митці створюють цю красу і служать їй. Завдяки Вашій подвижницькій натхненній праці на благодатній ниві УПП здійснюється безперервний зв’язок поколінь. Тетяно, Ваші вірші (пісні) збагачують людську душу, виховують високі ідеали благородства, добра і злагоди (всього того, що так не вистачає молодому поколінню).
Для ряду людей найкращим способом пізнання світу та себе є творчість. Аби досягти якісного рівня, жінку-митця змушують жертвувати: або ти митець або мати і дружина. Вам не треба нічим жертвувати. Ви збудували своє життя дуже оптимально. І в ньому залишилося місце для високого мистецтва й простого людського спілкування.
Тетяно, прийміть щиру вдячність за ту радість, яку Ви даруєте людям, за хвилини піднесення при зустрічах з прекрасним, створеним вашими поетичними та просвітницькими зусиллями. За талант, за усвідомлення великої гуманістичної ролі творчості, за те, що у ваших творах завжди є частка рідної землі.
post scriptum: Тетяно, й маленьке питаннячко від мене:
Із інтерв'ю ми всі почули про поетичні здібності Вашого чоловіка Валерія. Тому питання наступне: Тетяно, а які ще творчі захоплення є в колі Вашої великої родини? Дякую.
Я теж вважаю себе досить закритою і самотньою людиною, як у творчості, так і в житті. Самотньою не в плані відсутності поруч друзів або коханої людини, а в плані відсутності поруч однодумців, людей, що захоплені спільною творчістю та/або об'єднані спільними життєвими принципами. Тому знайомство на сторінках порталу зі своїми колегами, і особливо з Вами, привнесло в моє життя новий творчий колорит і впевненість, що ми все ж не самотні на цьому білому світі. Мій психологічний стан «білої ворони», з яким знайомі неординарні люди, завдяки спілкуванню з Вами, на грунті образотворчого мистецтва, поезії та іншого багатогранного мистецтва, набув дуже яскравих емоційних переживань і позитивних змін.
Почуття прекрасного, потреба у красі живуть в серці кожної людини з найдавніших часів. Митці створюють цю красу і служать їй. Завдяки Вашій подвижницькій натхненній праці на благодатній ниві УПП здійснюється безперервний зв’язок поколінь. Тетяно, Ваші вірші (пісні) збагачують людську душу, виховують високі ідеали благородства, добра і злагоди (всього того, що так не вистачає молодому поколінню).
Для ряду людей найкращим способом пізнання світу та себе є творчість. Аби досягти якісного рівня, жінку-митця змушують жертвувати: або ти митець або мати і дружина. Вам не треба нічим жертвувати. Ви збудували своє життя дуже оптимально. І в ньому залишилося місце для високого мистецтва й простого людського спілкування.
Тетяно, прийміть щиру вдячність за ту радість, яку Ви даруєте людям, за хвилини піднесення при зустрічах з прекрасним, створеним вашими поетичними та просвітницькими зусиллями. За талант, за усвідомлення великої гуманістичної ролі творчості, за те, що у ваших творах завжди є частка рідної землі.
post scriptum: Тетяно, й маленьке питаннячко від мене:
Із інтерв'ю ми всі почули про поетичні здібності Вашого чоловіка Валерія. Тому питання наступне: Тетяно, а які ще творчі захоплення є в колі Вашої великої родини? Дякую.
2016-09-17 15:10:29
Олеже, так цікаво у тебе вийшло! Послухав мене і... розказав про себе. Неймовірне наближення до реальної розмови біля каміна! Так би воно і було насправді: на щиру мою сповідь відповів своєю щирістю. Спасибі тобі! Але ж ще буде твоя черга приймати гостей біля каміна, думаю у тебе в запасі багато ще цікавого. Поки що "кличу" одного з моїх улюблених поетів, щоб сказати тобі "його голосом" (але українською)))):
Слухай... не треба так безборонно.
Знаю: ти - мужній, як личить це воїну!
Хлопчику, всі ми тут - білі ворони,
Кожний з нас - біла ворона, по-своєму!..
Я дуже зворушена тим, що ти написав, Олеже! На твоє питання відповім так: Життя - це творчий процес. Життя сім'ї - це творчий процес. Кохання - це творчий процес. Ми захоплюємося разом цією творчістю - ми творимо своє життя. Ніби створюємо гобелен. Не завжди вдало виходить, щось доводилося переробляти.
Любимо подорожувати до Києва, але не завжди разом. Частіше по черзі, бо у нас є невеличка ферма котів (3 голови))), яку треба доглядати.
Вірші Валерія "опублікую" на своїй сторінці. Їх дуже мало, але гарні. Якось спитала його: "Чому ти не пишеш, ти ж умієш?" - "А ти?" - "Я - через те, що і без мене в світі така величезна маса геніальних віршів! Нащо засмічувати ноосферу!" - "Я думаю так само!"
Ще раз дякую, Олеже! На поетичному порталі УПП ми - не одинокі, ми серед своїх (білих ворон))))))
Так би воно і було насправді: на щиру мою сповідь відповів своєю щирістю. Спасибі тобі! Але ж ще буде твоя черга приймати гостей біля каміна, думаю у тебе в запасі багато ще цікавого. Поки що "кличу" одного з моїх улюблених поетів, щоб сказати тобі "його голосом" (але українською)))):Слухай... не треба так безборонно.
Знаю: ти - мужній, як личить це воїну!
Хлопчику, всі ми тут - білі ворони,
Кожний з нас - біла ворона, по-своєму!..
Я дуже зворушена тим, що ти написав, Олеже! На твоє питання відповім так: Життя - це творчий процес. Життя сім'ї - це творчий процес. Кохання - це творчий процес. Ми захоплюємося разом цією творчістю - ми творимо своє життя. Ніби створюємо гобелен. Не завжди вдало виходить, щось доводилося переробляти.
Любимо подорожувати до Києва, але не завжди разом. Частіше по черзі, бо у нас є невеличка ферма котів (3 голови))), яку треба доглядати.
Вірші Валерія "опублікую" на своїй сторінці. Їх дуже мало, але гарні. Якось спитала його: "Чому ти не пишеш, ти ж умієш?" - "А ти?" - "Я - через те, що і без мене в світі така величезна маса геніальних віршів! Нащо засмічувати ноосферу!" - "Я думаю так само!"
Ще раз дякую, Олеже!
На поетичному порталі УПП ми - не одинокі, ми серед своїх (білих ворон)))))) 2016-09-17 20:45:34
Доброго дня. Тетяно, дякую за відповідь і теплі слова. Хочу також подякувати Ірину за створення такої прекрасної майже домашньої атмосфери біля каміну.
Хочу також подякувати Ірину за створення такої прекрасної майже домашньої атмосфери біля каміну. 2016-09-18 12:17:44
Доброго дня Татьяно. Якщо випала така можливість то і я скористаючя нею і задам Вам декілька запитань. Хочу попередити, що я далека від поезії і не претендую на високе звання прета. Я скоріше математик. Люблю точні науки і вони легше даються. Можливо в нас є спільні знайомі, бо ми з одного краю, а в мене є друзі які працювали в Вашому інституті. Один із них чоловік Вашої викладачки Іван Миколович. Так, так Миколович. Його тато Микола і він Миколович. Виправляв коли говорили Миколайович. Ми разом працювали в Укртелекомі..(з Іваном Миколовичем)
Так ось:
1). Вірші повинні бути емоційні. Як правило нещасна любов, якась трагедія і т.п. Ваші слова: думки реалізуються. То чи варто писати про погане.
2). В пісні має бути присутня якась трагедія тоді вона стає популярною.
Чому саме так.
Чому, "щоб не плакать я сміюся", а не наоборот.
Дякую .З повагою Романна.
Так ось:
1). Вірші повинні бути емоційні. Як правило нещасна любов, якась трагедія і т.п. Ваші слова: думки реалізуються. То чи варто писати про погане.
2). В пісні має бути присутня якась трагедія тоді вона стає популярною.
Чому саме так.
Чому, "щоб не плакать я сміюся", а не наоборот.
Дякую .З повагою Романна.
2016-09-17 10:42:28
Доброго дня, Романно! От я знову біля каміна! Дуже рада зустрічі з тобою, з землячкою ще ближчою, бо Калуш ще ближче до мене, ніж Коломия - я мешкаю у Пасічній! Цікаво, а як звуть дружину Івана Миколовича - можливо, я її знаю?
Я дуже поважаю таких особистостей, як ти, Романно! Так відкрито і відверто звернулася до загалу УПП, коли зареєструвалася тут. Мені подобається твоє почуття власної гідності, з яким ти тримаєшся, спілкуючись з "новачками" і "старожилами". Подобається відвага, з якою приєдналася до поетичних конкурсів. Бачу у цьому твій сильний характер. Впевнена, що незабаром наполегливість і працелюбність дадуть свої плоди. Я вже бачу, що твої поетичні спроби прогресують. Сподіваюся, що ми зустрінемося і обговоримо оперативно деякі секрети віршування, наприклад, за твором "Івано-Франківськ - місто ковалів", який мені сподобався. До речі, для віршування дуже корисно мати саме "математичний" спосіб мислення. Є вислів "Математика - поезія мислі" - у мене на поличці книжка з такою назвою. Математика - така ж досконала і вишукана, як і справжня поезія. Власне, несправжньої поезії не буває, бо то вже - не поезія.
Я дуже поважаю таких особистостей, як ти, Романно! Так відкрито і відверто звернулася до загалу УПП, коли зареєструвалася тут. Мені подобається твоє почуття власної гідності, з яким ти тримаєшся, спілкуючись з "новачками" і "старожилами". Подобається відвага, з якою приєдналася до поетичних конкурсів. Бачу у цьому твій сильний характер. Впевнена, що незабаром наполегливість і працелюбність дадуть свої плоди. Я вже бачу, що твої поетичні спроби прогресують. Сподіваюся, що ми зустрінемося і обговоримо оперативно деякі секрети віршування, наприклад, за твором "Івано-Франківськ - місто ковалів", який мені сподобався. До речі, для віршування дуже корисно мати саме "математичний" спосіб мислення. Є вислів "Математика - поезія мислі" - у мене на поличці книжка з такою назвою. Математика - така ж досконала і вишукана, як і справжня поезія. Власне, несправжньої поезії не буває, бо то вже - не поезія.
2016-09-17 18:32:46
1) Про перше питання. Мені здається, що писати про сумне легше. От що "він мене покинув" чи "як бідно живуть пенсіонери" чи "які погані і бездушні чиновники". Про це пишуть так багато, тим більше, що так воно все і є. Але, мені здається, що поетичне зображення цих сумних сюжетів стає вже штампом. Я намагаюся писати позитивне. Саме тому віршів у мене мало. Тут тим більше ризиковано впасти у банальність. Не знаю, чи у мене виходить. Деколи думаєш, що написалося позитивно, а прочитає хтось та й скаже: як сумно (цикл "Зрада", наприклад)))). Так, я вважаю, що думки матеріалізуються! Тож пишімо більше позитивного, хоч це і нелегко у наш час. Не люблю узагальнень на кшталт: "Забули всі про Бога!"; "Духовності нема у нас на йоту..."; "Які ми всі жорстокі і жахливі!"... Думаєш: ну, чого вже так і ВСІ? Жодного праведника не лишилося?.. А скільки таких, що життя не шкодують? Таких, що поділяться останнім?..
2016-09-17 18:57:18
2) Друге питання - про пісні. Може, вийде не дуже серйозно))) Звернемося до першоджерела. Леся Українка у середині вірша "Як дитиною, бувало..." написала: "Я була малою горда, – щоб не плакать, я сміялась", але закінчила твір словами: "Безпощадній зброї сміху я боюся піддаватись, і, забувши давню гордість, плачу я, щоб не сміятись.". Отже, і так, і навпаки...
Мені здалося, щоб пісня стала популярною, треба, щоб у ній були слова "О Боже, какой мужчина!.." ))) Жарт такий.
От у нас був фест "Мовою серця"... Я теж подумала, що в піснях про кохання, народних чи сучасних, якась біда майже завжди! "Бодай би я була кохання не знала.."; "Кохав, кохав дівчиноньку людям, не собі..."; "Наша зустріч остання за хвилину мине..."; "Піду втоплюся у річці глибокій..." Такі пісні серце крають, я теж плачу, коли їх чую. От згадала принагідно. Ще дуже малою я почула пісню таку красиву, таку жалісну, що мені аж страшно стало... досі пам'ятаю це почуття, як мале моє серце стиснулося від смутку... Що це за пісня була? Часом, я думаю, що "Повій, вітре, на Вкраїну..." Степана Руданського, а часом - "Стоїть гора високая..." Леоніда Глібова. І зараз над ними плачу. А, це вже було, здається ))))
Я дуже люблю тужливі українські пісні. Але і жартівливі теж, тільки старовинні: "Мав я раз дівчиноньку чепурненьку...". І козацькі: "Ой, на горі та й женці жнуть..." Я виросла серед цих пісень
А на фестиваль я навмисно написала позитивну пісню "На крилах кохання", там є слова: "На крилах кохання злітаймо увись, як Белла із Марком Шагалом!"
Романно, я, мабуть, щось не та відповіла... Але дякую за запитання і... нехай щастить!
Мені здалося, щоб пісня стала популярною, треба, щоб у ній були слова "О Боже, какой мужчина!.." ))) Жарт такий.
От у нас був фест "Мовою серця"... Я теж подумала, що в піснях про кохання, народних чи сучасних, якась біда майже завжди! "Бодай би я була кохання не знала.."; "Кохав, кохав дівчиноньку людям, не собі..."; "Наша зустріч остання за хвилину мине..."; "Піду втоплюся у річці глибокій..." Такі пісні серце крають, я теж плачу, коли їх чую. От згадала принагідно. Ще дуже малою я почула пісню таку красиву, таку жалісну, що мені аж страшно стало... досі пам'ятаю це почуття, як мале моє серце стиснулося від смутку... Що це за пісня була? Часом, я думаю, що "Повій, вітре, на Вкраїну..." Степана Руданського, а часом - "Стоїть гора високая..." Леоніда Глібова. І зараз над ними плачу. А, це вже було, здається ))))
Я дуже люблю тужливі українські пісні. Але і жартівливі теж, тільки старовинні: "Мав я раз дівчиноньку чепурненьку...". І козацькі: "Ой, на горі та й женці жнуть..." Я виросла серед цих пісень
А на фестиваль я навмисно написала позитивну пісню "На крилах кохання", там є слова: "На крилах кохання злітаймо увись, як Белла із Марком Шагалом!"
Романно, я, мабуть, щось не та відповіла...
Але дякую за запитання і... нехай щастить! 2016-09-17 19:48:20
Доброго дня Татьяно. Не сподівалася почути таку вичерпну відповідь. Я все зрозуміла і все до мене дійщло. Трошки перебільшили з моїми можливостями. Не буду лукавити приємно. Але я знаю своє місце. Нажаль я не знаю як звати його жінку. Він женився другий раз. Одного разу розказував як вони на запорожці всю Чорногорію (здається) переїхали. Стільки емоцій і сміху було. Що машина видержала. А ще в вас працював, недовго, мій односельчанин Чигур Роман. Він в Москві зараз, непогано засів. Особливо його брат. Толкові хлопці. На день нашого села Станькова вони запросили Анні Лорак. Виступала на стадіоні.Це десь були 2001-2003рр.. Дякую Вам. Над віршем попробую попрацювати. З повагою Романна.
2016-09-18 09:31:37
Романно, дякую, що підбила підсумок нашій розмові. Роман Чигур, здається, працював недовго на моїй кафедрі. Про вірш "Місто ковалів" хотілося б поговорити особисто. Зараз у мене є термінова робота, а потім зразу їду до Києва, а потім зв'яжемося. Там писати довго, а на словах - простіше пояснити. Хай щастить!
2016-09-18 09:50:51
Танечка, как приятно было услышать твой голос, всегда поражаюсь твоей работоспособности, столько стихов
и прекрасных песен написала. Очень содержательное интервью. Успехов, здоровья и вдохновения на написание новых произведений.
и прекрасных песен написала. Очень содержательное интервью. Успехов, здоровья и вдохновения на написание новых произведений.
2016-09-16 17:05:24
Лєночко, дуже рада, що ти прийшла погрітися біля нашого каміна. Ти з тих моїх колег на порталі УПП, кого я вже давно мрію побачити наживо. Думаю, що наша зустріч не за горами, бо Київ все ж - місто, у якому я найчастіше буваю.
Приємно було "почути" твою думку щодо моєї працездатності. Я мало пишу. Прийшла сюди, щоб "викласти" те, що нагромадилося у голові. Майже все уже "виклала". До конкурсів довелося писати нові твори, отак з'явилося поповнення мого "творчого спадку". Пісні писала переважно "на замовлення" для концертів чи конкурсів. Тут, на порталі, трохи дістала натхнення, дивлячись на інших. І от результат: цикл "Чорногора", навіяний враженнями від недавньої подорожі.
Дякую тобі за гарні побажання. Бажаю тобі, щоб життя дарувало більше позитивних емоцій, натхнення! Нехай щастить!
Приємно було "почути" твою думку щодо моєї працездатності. Я мало пишу. Прийшла сюди, щоб "викласти" те, що нагромадилося у голові. Майже все уже "виклала". До конкурсів довелося писати нові твори, отак з'явилося поповнення мого "творчого спадку". Пісні писала переважно "на замовлення" для концертів чи конкурсів. Тут, на порталі, трохи дістала натхнення, дивлячись на інших. І от результат: цикл "Чорногора", навіяний враженнями від недавньої подорожі.
Дякую тобі за гарні побажання. Бажаю тобі, щоб життя дарувало більше позитивних емоцій, натхнення! Нехай щастить!
2016-09-16 18:59:01
Рада общению, я постепенно, медленно возвращаюсь, поэтому почти не пишу, иногда захожу,
наверстываю упущенное за 14 и кошмарнейший 2015 годы, отрываюсь на рыбалке, природе.
Какая ты молодец, что поехала в Черногорье Удачи тебе
наверстываю упущенное за 14 и кошмарнейший 2015 годы, отрываюсь на рыбалке, природе.
Какая ты молодец, что поехала в Черногорье
Удачи тебе2016-09-16 19:33:19
Ось тому і мрію, Лєно, зустрітися з тобою: порибалили би разом 
Тримайся, друже!
Тримайся, друже! 2016-09-16 19:36:15
Я старый солдат и не знаю слов (одни восклицания!) Но когда я впервые встретил вас, пані Тетяно, я почувствовал себя утомленным путником, который на склоне жизненного пути… узрел на озаренном солнцем поле… неповторимые, пані Тетяно!!! вірші. (В сторону) Як переказав? (Дяка М.Козакову)
Справжня ти - і це чудово!
Щастя й радості, Тетяно!
Справжня ти - і це чудово!
Щастя й радості, Тетяно!
2016-09-16 00:05:00
"Хорошо сказал!" ©Донна Роза д'Альвадорес
Дякую, Дмитрику, що завітав до нашого каміна! Відпочинь тут біля вогника, старий солдате, і - знову у поетичну путь, до нових творчих злетів!.. Пам'ятаю твій вірш, бережу його у скарбничці. Хай щастить!
Дякую, Дмитрику, що завітав до нашого каміна! Відпочинь тут біля вогника, старий солдате, і - знову у поетичну путь, до нових творчих злетів!.. Пам'ятаю твій вірш, бережу його у скарбничці. Хай щастить!
2016-09-16 11:04:56
Доброго дня, Тетяно!
Ще на початку нашого спілкування відчув, що маю справу з дуже цікавою і чуйною людиною, у якої треба багато чому навчитися. Радий і вдячний долі за наше знайомство...
Відгадати фото я запізнився, але думав що це Хорватія.
Ще на початку нашого спілкування відчув, що маю справу з дуже цікавою і чуйною людиною, у якої треба багато чому навчитися. Радий і вдячний долі за наше знайомство...
Відгадати фото я запізнився, але думав що це Хорватія.
2016-09-14 10:10:08
Дуже рада тобі, Миколо! Зайшов посидіти біля каміна колега-автор, творчість якого я дуже люблю! Наше знайомство свідчить про те, що не буває зустрічей випадкових. От і Лефара про те ж. Пригадала твою участь в авторській програмі Поет-Художник. Як ти тоді сумнівався і як тепло, з щирим захопленням зустріли колеги той випуск! Це був справжній тріумф. Гадаю, підготуєш щось цікаве для АП в її оновленому форматі? Нехай щастить!
2016-09-14 18:14:07
Доброго вечора!
Тетяно, вже кілька разів намагаюсь залишити свій коментар, але чомусь не виходить.
Я уперта людина, тому повторюю свої намагання периодично. )) Маю надію, що мої мислі у вигляді літер таки з'являться на цієї сторінці. ))
З'ясувалося, що в нас із тобою є спільні точки дотику. Звідси висновок: люди зустрічаються не випадково й абсолютно точно вони об'єднуються у групи по прикметам, відомим лише Небу)) Й лише згодом дізнаються, що мають десь що спільне.
Вважаю, що колись це стане відомим та з'ясується, що точки дотику не лише наші))) Є багато людей, котрі увійдуть у це коло.
Мені сподобалась твоя мова, твій голос, рівновага та спокій душевний... не можливо пояснити, звідки такі відчуття. Просто так відчувається. З самого початку мого знайомства з твоїми віршами, я зрозуміла, що можу в тебе навчатись української й просити допомоги. За що тобі вдячна.
Ірині я теж вдячна. За чудовий проект та змогу розкриття таємних граней жителів порталу).
У мене немає питань до Тетяни. Не тому, що немає про що запитувати. Просто ти, Тетяночко, дуже відверта людина, чесна. Ти вся у своїх віршах, в цьому інтерв'ю. Таке враження, що я тебе завжди чула, твій голос, відчувала відкритість душі й глибокий мир, що плещеться в тебе океаном...
Дякую ще раз за можливість бути присутньою в даному цікавому місті з цікавими людьми.
Тетяно, вже кілька разів намагаюсь залишити свій коментар, але чомусь не виходить.
Я уперта людина, тому повторюю свої намагання периодично. )) Маю надію, що мої мислі у вигляді літер таки з'являться на цієї сторінці. ))
З'ясувалося, що в нас із тобою є спільні точки дотику. Звідси висновок: люди зустрічаються не випадково й абсолютно точно вони об'єднуються у групи по прикметам, відомим лише Небу)) Й лише згодом дізнаються, що мають десь що спільне.
Вважаю, що колись це стане відомим та з'ясується, що точки дотику не лише наші))) Є багато людей, котрі увійдуть у це коло.
Мені сподобалась твоя мова, твій голос, рівновага та спокій душевний... не можливо пояснити, звідки такі відчуття. Просто так відчувається. З самого початку мого знайомства з твоїми віршами, я зрозуміла, що можу в тебе навчатись української й просити допомоги. За що тобі вдячна.
Ірині я теж вдячна. За чудовий проект та змогу розкриття таємних граней жителів порталу).
У мене немає питань до Тетяни. Не тому, що немає про що запитувати. Просто ти, Тетяночко, дуже відверта людина, чесна. Ти вся у своїх віршах, в цьому інтерв'ю. Таке враження, що я тебе завжди чула, твій голос, відчувала відкритість душі й глибокий мир, що плещеться в тебе океаном...
Дякую ще раз за можливість бути присутньою в даному цікавому місті з цікавими людьми.
2016-09-14 00:14:25
периодично - періодично
мисли - думки
цієї - цій
в українській треба писати: не "по прикметам", а "за прикметами". Відповідно далі: відомими (множина).
"у це коло" - "до цього кола"
"глибокий мир" - "глибокий світ"
"плещется в тебе" - "плескається у тобі"
"в даному цікавому місці" - "у цому цікавому ...". Це так, поверхнево. Є ще невеличкі похибки, але це вже не критично.
мисли - думки
цієї - цій
в українській треба писати: не "по прикметам", а "за прикметами". Відповідно далі: відомими (множина).
"у це коло" - "до цього кола"
"глибокий мир" - "глибокий світ"
"плещется в тебе" - "плескається у тобі"
"в даному цікавому місці" - "у цому цікавому ...". Це так, поверхнево. Є ще невеличкі похибки, але це вже не критично.
2016-09-14 09:53:02
Дійсно, Лефаро, дороги людські недарма перетинаються! Ти так красиво написала, я тобі дуже вдячна! Проект "Біля каміна" - чудовий! Хай він зігріє теплом наші серця, зблизить наші душі... Уклін і щира вдячністть людям, що запалили цей святий вогонь єднання...
2016-09-14 10:11:26
В нашому селі жила одна жіночка - баба Надя з родиною, переселенка з глибинки Росії...Так от - за все своє життя серед абсолютно українського середовища вона так і не вивчила мову українську…Судячи по томо, як навіть мені важко згадувати рідну мову, віддаю належне тим, хто на УПП нагадує нам про її красу, і про те, що соромно не знати мови країни, яка тобі дала можливість жити і реалізувати себе…Тому - величезна подяка Тетяні Лавинюковій за її хоризму і вклад в творчу ауру УПП, а також - потрібно віддати належне - Лефарі, і всім тим, що намагаються, попри труднощі - оволодіти мовою Неньки. Дякую.
2016-09-14 13:20:49
Наталочко-Осичанко, дякую, що зайшла! Я ще збираюся уважно прочитати твій твір з дуже оригінальною назвою. Я про нього згадувала у розмові з Олесем Григом. Прочитаю уважно - і напишу свою думку. Поки що скажу, що "мешти" - одне з найулюбленіших моїх слів! 
2016-09-14 18:19:37
І я Андрію Ріблу дякую, що біля каміна з нами посидів хвилинку! Приємне товариство!
Приємне товариство!2016-09-14 23:10:35
...і я всім дякую, за те що дякуєте
Вибачте, Таня, не змогла не пожартувати
Вибачте, Таня, не змогла не пожартувати
2016-09-14 23:15:45
Доброго вечора, п. Тетяно. Хоча ми з вами неодноразово спілкувалися, та було дуже цікаво послухати ваше інтерв’ю і дізнатися більше про надзвичайно цікаву особистість. Рада знайомству з вами. Вдячна за співпрацю з вами на проекті «Дзвони серця».
Напевно, не всі наші портальці знають про те, як клопоталася Тетяна Лавинюкова про друк книжки авторів УПП «Дзвони серця. Небесна сотня».: про пошук спонсора, про налагодження зв’язків з музеєм Небесної Сотні, який зараз сприяє випуску книжки, про коригування творів після набору книжки в друкарні…
Відповідальність і організаторські здібності – це дуже важливі, цінні якості людини.
Я дякую Богові за всіх критиків, коректорів, помічників, які щиро добровільно приймали участь в проекті. Та зараз винуватець торжества п. Тетяна. Тому хочу висловити свою шану і вдячність за її невтомність.
Настирна, багата ідеями Тетяна започаткувала на порталі дуже цікаві проекти, про які нижче згадувалося. Мої вибачення, що я не була активісткою через зайнятість... Та, лише появлялася хвилинка часу, забігала саме на проект «Поет-художник».
Хоча Тетяна зараз один із проектів передає в інші руки, та, вірю, це робить не для свого полегшення. Напевно, в неї появилися нові ідеї, нові пропозиції для УПП. Адже активна людина довго не посидить, склавши руки.
Запитання: п. Тетяно, чи відгадала я про вашу нову затію, сюрприз для порталу?
Бажаю вам натхнення, духовної сили та успіхів.
===
Вітання і вдячність п. Ірині за те, що зрошує УПП своєю невтомною щирою душею і оживляє його.
Я вас люблю, дівчата.
Всіх вам благ.
Напевно, не всі наші портальці знають про те, як клопоталася Тетяна Лавинюкова про друк книжки авторів УПП «Дзвони серця. Небесна сотня».: про пошук спонсора, про налагодження зв’язків з музеєм Небесної Сотні, який зараз сприяє випуску книжки, про коригування творів після набору книжки в друкарні…
Відповідальність і організаторські здібності – це дуже важливі, цінні якості людини.
Я дякую Богові за всіх критиків, коректорів, помічників, які щиро добровільно приймали участь в проекті. Та зараз винуватець торжества п. Тетяна. Тому хочу висловити свою шану і вдячність за її невтомність.
Настирна, багата ідеями Тетяна започаткувала на порталі дуже цікаві проекти, про які нижче згадувалося. Мої вибачення, що я не була активісткою через зайнятість... Та, лише появлялася хвилинка часу, забігала саме на проект «Поет-художник».
Хоча Тетяна зараз один із проектів передає в інші руки, та, вірю, це робить не для свого полегшення. Напевно, в неї появилися нові ідеї, нові пропозиції для УПП. Адже активна людина довго не посидить, склавши руки.
Запитання: п. Тетяно, чи відгадала я про вашу нову затію, сюрприз для порталу?
Бажаю вам натхнення, духовної сили та успіхів.
===
Вітання і вдячність п. Ірині за те, що зрошує УПП своєю невтомною щирою душею і оживляє його.
Я вас люблю, дівчата.
Всіх вам благ.
2016-09-13 22:40:11
Дорога Оксано, дуже тішуся такій милій гості "біля каміна"! Моя землячка майже найближча, палка патріотка нашої України, своєї чудової "княгині" Коломиї! Велика приємність, що завітала! Сподіваюся щиро, що недалеко вже та мить, коли ми побачимося "наживо" на презентації нашої книжки, у створення якої вклали свою працю і душу багато колег-поетів УПП. Хай Бог помагає! 
Щодо запитання, то воно дуже цікаве. Я вже багато разів писала, що жодний "мій" проект не був, по суті, "моїм" До мене зверталися, а я не відмовлялася, а робила щось, може, й просте. Щось і виходило. Тобто я не така вже "креативна", але завжди підтримую гарні ідеї як можу. От батли, наприклад, ці наші поетичні дуелі! Гарна ідея, досконала програма. Будь ласка, ходімо в них гратися! От просто зараз, нумо, зайдіть і проголосуйте за те, що припаде до душі! Це ж кілька секунд! А потім почніть новий батл! Отже, нових ідей від мене не буде,, але те, що зараз є, закликаю всіх: підтримаймо! Наших відважних Альгіз, Оленку Малярчук, Іру Омельницьку... Беріть приклад з мене! ой, щось я не про те вже, здається!
Щодо запитання, то воно дуже цікаве. Я вже багато разів писала, що жодний "мій" проект не був, по суті, "моїм"
До мене зверталися, а я не відмовлялася, а робила щось, може, й просте. Щось і виходило. Тобто я не така вже "креативна", але завжди підтримую гарні ідеї як можу. От батли, наприклад, ці наші поетичні дуелі! Гарна ідея, досконала програма. Будь ласка, ходімо в них гратися! От просто зараз, нумо, зайдіть і проголосуйте за те, що припаде до душі! Це ж кілька секунд! А потім почніть новий батл! Отже, нових ідей від мене не буде,, але те, що зараз є, закликаю всіх: підтримаймо! Наших відважних Альгіз, Оленку Малярчук, Іру Омельницьку... Беріть приклад з мене! ой, щось я не про те вже, здається!2016-09-14 10:51:07
Тетяно, хотілося б почути цікаву історію з вашого життя. Живі історії - це жива поезія, яку нерідко пише доля.
Ну, наприклад, з історії знайомства з Музою, чи в сфері інших хобі...
Ну, наприклад, з історії знайомства з Музою, чи в сфері інших хобі...
2016-09-14 12:47:07
Спробую відповісти, Оксано, щоб там було і історія з життя, і про музу, і про хобі - все зразу. В дитинстві, в юності було захоплення - велосипед. Гасала і співала пісні про те, що бачила - отак і прийшла до мене Муза (може, теж поряд на "лісапеді" каталася)))). Хотіла би і зараз повернутися до цього хобі, але поряд з машинами вулицею - страшно. А оце дивлюся - з'явилися у нас в місті велосипедні доріжки! Може, це знак долі?)))) Хай щастить!
2016-09-14 20:22:43
Дякую, Таню. Навіть уявила собі. Мій внук співає англійською: два слова англійською, а решта - видумана мова.
2016-09-14 22:37:29
Тетяночко.
Інтерв'ю просто вражаюче... Я досить немало відкрив того, про що навіть і гадки не мав... Особливо про місце народження... Це взагалі було майже шоком...)))
А що саме цікаве - це голос. Важко буде повірити в це, але я його чомусь саме таким і уявляв... Чесно. Не можу пояснити, але це так.
Таню, одне лише запитання: як ти вважаєш, що все таки головніше у вірші: його технічна досконалість, про яку так часто виникають дискусії між нашими колегами, чи все ж його наповнення, той імпульс, який автор хоч і не зовсім досконало, але вклав у свою роботу? Просто кожен стосовно цього має свої погляди та думки....
А мені дуже цікаво почути саме твою.
З величезною повагою.
Інтерв'ю просто вражаюче... Я досить немало відкрив того, про що навіть і гадки не мав... Особливо про місце народження... Це взагалі було майже шоком...)))
А що саме цікаве - це голос. Важко буде повірити в це, але я його чомусь саме таким і уявляв... Чесно. Не можу пояснити, але це так.
Таню, одне лише запитання: як ти вважаєш, що все таки головніше у вірші: його технічна досконалість, про яку так часто виникають дискусії між нашими колегами, чи все ж його наповнення, той імпульс, який автор хоч і не зовсім досконало, але вклав у свою роботу? Просто кожен стосовно цього має свої погляди та думки....
А мені дуже цікаво почути саме твою.
З величезною повагою.
2016-09-13 22:16:19
Ой, Вадиме! Був у нас в Галичині суперовий письменник, поет і прозаїк, Осип Маковей (1867-1925). Молодший сучасник Франка, як бачиш. У мене є його двотомник 1990 року. Він, до речі, є вже оцифрований, можна скачати http://toloka.to/t68564
У другому томі "Русалкова вода або Поезія". Ніби поради поетам-початківцям.))))
Я би так відповіла: якщо зміст не дуже глибокий, то мусить бути технічно досконале ))) Ну от, щоб далеко не ходити. Моя "ЧОРНОГОРА". Там не вирують "імпульси", що просто розривають серце читача. Але до форми там ніби нема де причепитися. Якщо ж це щось дуже глибоко пережите, вистраждане, то у справжнього Поета (Поета від Бога) і форма буде досконала, я впевнена. А у графомана вийде все одно примітивне, неоковирне, недолуге. Ну, наївне, в кращому випадку. Почуття можуть вирувати, і опус знайде, можливо, свого читача. У той час, як шедевру теж потрібен "свій читач"; хтось його не зрозуміє... Прикро, коли беруть на себе місію стверджувати: я не розумію (або "не вкладається у прокрустове ложе моїх уявлень"
, отже, погане.
Складати вірші за підручником можна навчитися, безумовно. (Зроду ніяких підручників не мала)))) Ніколи не рахувала ні складів, ні наголосів. Це ж очевидне, само собою чуєш всередині, навіть не треба вголос читати.
Але вірші і поезія - не одне і те ж саме. У Д.Дж. Селінджера є "Перевернутий ліс" - там про це.
Про моє ставлення до твоїх творів ти знаєш, ти у мене у "списку"))) Хоча, здається, навіть не записала тебе у рекомендовані? Як на мене, у тебе з формою все гаразд, а душевні терзання та переживання, "імпульси" - аж зашкалюють. Міг би трохи менше "терзати" нас, бо ми всі страшенно переживаємо за тебе. А то, що часом забуваєш, що "то" пишеться через дефіс, а "же" і "ли" взагалі окремо, то це коректор поправить при друку паперової книжки, а тут, на сайті, добрі люди не допоможуть. Хай щастить, Вадиме! Сподіваюся, до деяких слів у моїй відповіді поставишся з розумінням і гумором. Дякую за відвідини "біля каміна"!
У другому томі "Русалкова вода або Поезія". Ніби поради поетам-початківцям.))))
Я би так відповіла: якщо зміст не дуже глибокий, то мусить бути технічно досконале ))) Ну от, щоб далеко не ходити. Моя "ЧОРНОГОРА". Там не вирують "імпульси", що просто розривають серце читача. Але до форми там ніби нема де причепитися. Якщо ж це щось дуже глибоко пережите, вистраждане, то у справжнього Поета (Поета від Бога) і форма буде досконала, я впевнена. А у графомана вийде все одно примітивне, неоковирне, недолуге. Ну, наївне, в кращому випадку. Почуття можуть вирувати, і опус знайде, можливо, свого читача. У той час, як шедевру теж потрібен "свій читач"; хтось його не зрозуміє... Прикро, коли беруть на себе місію стверджувати: я не розумію (або "не вкладається у прокрустове ложе моїх уявлень"
, отже, погане. Складати вірші за підручником можна навчитися, безумовно. (Зроду ніяких підручників не мала)))) Ніколи не рахувала ні складів, ні наголосів. Це ж очевидне, само собою чуєш всередині, навіть не треба вголос читати.
Але вірші і поезія - не одне і те ж саме. У Д.Дж. Селінджера є "Перевернутий ліс" - там про це.
Про моє ставлення до твоїх творів ти знаєш, ти у мене у "списку"
))) Хоча, здається, навіть не записала тебе у рекомендовані? Як на мене, у тебе з формою все гаразд, а душевні терзання та переживання, "імпульси" - аж зашкалюють. Міг би трохи менше "терзати" нас, бо ми всі страшенно переживаємо за тебе. А то, що часом забуваєш, що "то" пишеться через дефіс, а "же" і "ли" взагалі окремо, то це коректор поправить при друку паперової книжки, а тут, на сайті, добрі люди не допоможуть. Хай щастить, Вадиме! Сподіваюся, до деяких слів у моїй відповіді поставишся з розумінням і гумором. Дякую за відвідини "біля каміна"! 2016-09-14 15:12:06
Хотіла написати, що "добрі люди ДОПОМОЖУТЬ виправити дрібні орфографічні хиби". Ну от Наталія Любіна, наприклад. А написалося чомусь "не допоможуть". Знову, обмовка "за Фройдом"?
2016-09-14 15:17:08
Дякую, Таню!
У відповіді я почув саме те, що і очікував.
Моя думка стосовно цього питання дуже подібна до твоєї.
Я сам ніколи не гнався за технічною досконалістю, але все рівно намагаюсь її притримуватись. Але часто буває саме так, що "правильною" формою не виходить сказати те, що намагаєшся.
А дефіси, коми та решта їм подібних - то моя справжня біда...
Наче і грамоті вчився в свій час, а все рівно маленькі ляпи роблю час від часу.
Що до моїх "терзань" - я пишу те, що відчуваю...
Коли в житті все гладенько - написати щось більш-менш сильне навіть не намагаюсь.
Але коли отримую чергового копняка під "п"яту точку" - зразу дзвоник у двері - і вслід за ним заходить Муза... Якось так воно у мене....
Дуже дякую, Таню, за бесіду.
Гарно тут, біля каміну.
У відповіді я почув саме те, що і очікував.
Моя думка стосовно цього питання дуже подібна до твоєї.
Я сам ніколи не гнався за технічною досконалістю, але все рівно намагаюсь її притримуватись. Але часто буває саме так, що "правильною" формою не виходить сказати те, що намагаєшся.
А дефіси, коми та решта їм подібних - то моя справжня біда...
Наче і грамоті вчився в свій час, а все рівно маленькі ляпи роблю час від часу.
Що до моїх "терзань" - я пишу те, що відчуваю...
Коли в житті все гладенько - написати щось більш-менш сильне навіть не намагаюсь.
Але коли отримую чергового копняка під "п"яту точку" - зразу дзвоник у двері - і вслід за ним заходить Муза...
Якось так воно у мене....Дуже дякую, Таню, за бесіду.
Гарно тут, біля каміну.
2016-09-14 16:01:14
Ще додам. Читати гарну поезію - от і вся наука! Виховується і смак, і такт, і ритм. Досконала форма - це таки Божий дар, це зверху диктується. А зміст - це життєвий досвід, випробування долі. От уяви собі - живе поет у райському саду, не знає жодного смутку, жодних потрясінь... Ну що він напише?..
2016-09-14 20:51:15
Питання надто важке... Я про поета в райському саду....
Ну про що? Про садочок, про кожне дерево, про всіляких там хробачків, ховрашків та інших членистоногих, без яких саме існування райського саду неможливе....
Потім, напевне, безліч віршів він присвятити своїй Єві (а чи може так само прекрасній панянці з іншим прекрасним ім'ям (бо що то за райський сад, в якому немає паняннок)
Ну і звичайно ціла низка робіт буде присвячена Змію, який також мешкає саме там та займається (в основному) презентаціями різноманітних фруктів та овочів іншим мешканцям саду....
Роботи - не початий край...
А якщо серйозно, то згоден. Для справжнього сильного вірша потрібно щонайменше пережити те, про що пишеш і про що хочеш сказати.
Можливо я дививсия зі своєї дзвіниці, але думаю, що саме так і є. Найсильніша Муза - це емоція.... Переживання... Навіть стрес інколи...
Без цього робота буде прісною....
Але це виключно моє бачення, Таню.
Ну про що? Про садочок, про кожне дерево, про всіляких там хробачків, ховрашків та інших членистоногих, без яких саме існування райського саду неможливе....
Потім, напевне, безліч віршів він присвятити своїй Єві (а чи може так само прекрасній панянці з іншим прекрасним ім'ям (бо що то за райський сад, в якому немає паняннок)
Ну і звичайно ціла низка робіт буде присвячена Змію, який також мешкає саме там та займається (в основному) презентаціями різноманітних фруктів та овочів іншим мешканцям саду....
Роботи - не початий край...
А якщо серйозно, то згоден. Для справжнього сильного вірша потрібно щонайменше пережити те, про що пишеш і про що хочеш сказати.
Можливо я дививсия зі своєї дзвіниці, але думаю, що саме так і є. Найсильніша Муза - це емоція.... Переживання... Навіть стрес інколи...
Без цього робота буде прісною....
Але це виключно моє бачення, Таню.
2016-09-14 22:28:52
Цікава розповідь. Мені, чомусь, весь час здавалось, що ви маєте відносини до освіти (завжди думав, що Ви вчителька-філолог).
Щодо фото, мені також здалось, що це узбережжя або Хорватії, або ж Чорногорії. Хоча і на Туреччину трохи схоже, район Лікії.
Щодо фото, мені також здалось, що це узбережжя або Хорватії, або ж Чорногорії. Хоча і на Туреччину трохи схоже, район Лікії.
2016-09-13 20:48:47
Сергію Анатолійовичу, дякую, що заглянув на вогник нашого каміна! Як досвідчений мандрівник, ти правильно окреслив можливу локацію фото. Але подарунок не одержиш! Ти і так весь у подарунках з нагоди недавнього дня народження, з чим тебе і зараз, користуючись нагодою, вітаю! І мій подарунок там теж був, але його моментально "закрили" наступні твої шанувальники Передчуваю, скільки ти нам можеш розповісти цікавого, коли сам прийматимеш гостей "біля каміна"
Як досвідчений мандрівник, ти правильно окреслив можливу локацію фото. Але подарунок не одержиш! Ти і так весь у подарунках з нагоди недавнього дня народження, з чим тебе і зараз, користуючись нагодою, вітаю! І мій подарунок там теж був, але його моментально "закрили" наступні твої шанувальники Передчуваю, скільки ти нам можеш розповісти цікавого, коли сам прийматимеш гостей "біля каміна" 2016-09-14 10:22:05
Так. Згоду, щодо бесіди біля каміна попередньо я вже дав. Але трохи пізніше. Я, як раз, зараз готуюсь до чергового свого походу. За три дні виїджаю. І саме на Лікійську стежку. За подарунок - дякую. Я бачив. Він у мене дежить у подарунках, такі собі веселкові друзяки.
2016-09-14 10:49:00
Так, Олесю, у Чорногорії! Це вже відгадали, тому і віршик виклала на своїй сторінці. Але можу і тебе нагородити подарунком за кмітливість! 
2016-09-13 20:33:13
Але ні! У тебе і так чудовий подарунок за перемогу у ПРИКОЛИШКАХ! Не хочу його закривати.
2016-09-13 20:35:07
Було цікаво тебе послухати, Таню, – почути твій мелодійний голос, думки…Твою біографію я вже потрохи починаю вивчати. Що стосується мови, - я з тобою повністю згоден – вона в нас різноманітна. Наприклад, на теренах Харківщини звернення «жіночка» - звичайна річ і не сприймається образливо. Ой-ой – тільки не треба казати, що в Івано-Франківську українська мова - це взірець для всієї країни ( се в мене так болить за свій український Харків).
Дійсно було б цікаво більш дізнатися про ваш поетичний фестиваль.
Натхнення і вдалого дня!
Дійсно було б цікаво більш дізнатися про ваш поетичний фестиваль.
Натхнення і вдалого дня!
2016-09-14 12:08:01
От я, Олесю, свого "мелодійного голосу" досі не почула , щось недобре у колонках? Різноманіття діалектів, наявність багатьох слів для означення одного і того ж предмета, явища, - це багатство кожної мови! Зустрічаєш незнайоме, але таке колоритне, яскраве слово... Запитуєш: а що це? Риєшся у словниках... І от ця словесна перлиночка уже твоя! Радієш, ти став багатшим! 
Є вірш у Осичанки з діалектними зворотами, у Ілони-Ребра-Адама теж! Весело читати і одночасно засвоювати нове! "У Києві говорять інакше, ніж у Львові!"
На "жіночку" і у нас не ображаються на базарі чи в маршрутці (хоча частіше почуєш звернення "пані". Але тут на поетичному сайті між нами колегами таке звернення не здається мені доречним.
Українська мова в Галичині теж своєрідна (люблю її!). Служити взірцем вона може. Взірцем має стати ось що: все місто розмовляє українською! 
Колись так буде повсюдно, і люди дивуватимуться: хіба могло інакше?
Ну і останнє, про фестиваль "Мовою серця". Це сюди: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685616
Моя дорога подруга Ірина Рассвєтная (дійсно, Світанок мого серця)))) здійснила справжній подвиг, докладно змалювавши схвильованими щирими словами перебіг події. Цей же есей є і на сторінці Ірини Лівобережної у фейсбуку. Там же і світлини з фестивалю. Дякую тобі, Олесю, за увагу!
, щось недобре у колонках? Різноманіття діалектів, наявність багатьох слів для означення одного і того ж предмета, явища, - це багатство кожної мови! Зустрічаєш незнайоме, але таке колоритне, яскраве слово... Запитуєш: а що це? Риєшся у словниках... І от ця словесна перлиночка уже твоя! Радієш, ти став багатшим! Є вірш у Осичанки з діалектними зворотами, у Ілони-Ребра-Адама теж! Весело читати і одночасно засвоювати нове! "У Києві говорять інакше, ніж у Львові!" На "жіночку" і у нас не ображаються на базарі чи в маршрутці (хоча частіше почуєш звернення "пані"
. Але тут на поетичному сайті між нами колегами таке звернення не здається мені доречним. Українська мова в Галичині теж своєрідна (люблю її!
). Служити взірцем вона може. Взірцем має стати ось що: все місто розмовляє українською! Колись так буде повсюдно, і люди дивуватимуться: хіба могло інакше? Ну і останнє, про фестиваль "Мовою серця". Це сюди: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685616
Моя дорога подруга Ірина Рассвєтная (дійсно, Світанок мого серця)))) здійснила справжній подвиг, докладно змалювавши схвильованими щирими словами перебіг події. Цей же есей є і на сторінці Ірини Лівобережної у фейсбуку. Там же і світлини з фестивалю. Дякую тобі, Олесю, за увагу!
2016-09-14 12:51:03
Олесю! Ну от! Хотіла написати: "Служити взірцем вона НЕ може." А вийшло он що - майже за Фройдом!
2016-09-14 12:56:41
Я к це не почула свого мелодійного голосу? Я добре розчув. Напевно справа у твоїх колонках. На рахунок взірця - я написав напівжартома, щоб почиплятися.
2016-09-14 13:06:07
Ну, Олесю, моя комп'ютерна техніка відмовляє мені у прослуховування власного голосу, я тільки Іру Омельницьку чую. Але добрі люди заспокоїли: кажуть, що нормальне інтерв'ю вийшло. Дякую всім!
Але добрі люди заспокоїли: кажуть, що нормальне інтерв'ю вийшло. Дякую всім! 2016-09-14 13:53:19
Прослушала интервью и рада полному совпадению с моим представлением о Тане. Солнечный человек, на фото много солнца, даже кажется, что в комнате сейчас стало светлее. Не хочется задавать какие-то вопросы, осталось послевкусие.
Спасибо за встречу у камина! Нахожусь под хорошим впечатлением.
Спасибо за встречу у камина! Нахожусь под хорошим впечатлением.
2016-09-13 18:48:02
Дякую, Наталочко! Дійсно, щось я питань не викликаю ))))) Це мене навіть тішить: отже, я така проста і всім зрозуміла )))) Це ж добре! Оскільки моя загадка про фото уже відгадана, виклала щойно на своїй сторінці віршик за враженнями від Чорногорії )))) Запрошую всіх!
))))) Це мене навіть тішить: отже, я така проста і всім зрозуміла )))) Це ж добре! Оскільки моя загадка про фото уже відгадана, виклала щойно на своїй сторінці віршик за враженнями від Чорногорії )))) Запрошую всіх! 2016-09-13 18:58:15
Тетяно, не Чорногорія часом? Монтенегро )) А аудіо чомусь у мене не прослуховується...
2016-09-13 17:53:21
Лєнусенько, ну просто "в яблучко"!!!!! Супер! Подарунок твій!!!
Супер! Подарунок твій!!! 2016-09-13 17:56:19
я ще півтори години тому мала таку версію, але не мала часу. Сходила за малою, погралися з котом, повіііільно прийшли, а Чорногорія залишилася невідгаданою :-) Не була там. Невістка бувала. От по її фоткам і здогадалася. Повітря якесь особливе. Барви
2016-09-13 18:23:51
Дякую, Лєночко, що попри велику зайнятість конкурсами та невідкладними справами малА та кіт)))) знайшла кілька хвилин, щоб зайти у нашу камінну залу. Ну і недарма, як бачиш!
2016-09-13 18:27:34
Тетяно, доброго дня!
Я думаю, що кожен із нас на цьому порталі склав своє враження про тих людей, з якими підтримує стосунки більш-менш регулярно - чи під віршами у відгуках, чи у приватному спілкуванні, чи якось іще. Та особливо це стосується тих людей, які "на виду" - організовують і ведуть конкурси, якісь проекти, пишуть багато рецензій чи ще якось проявляють свою активність. Звичайно, і у мене є своя думка і своє враженя. І про Вас, Таню, також. Прослухавши інтерв'ю, була рада, що Ви виявилися саме такою, якою я Вас собі уявляла: інтелігентною, розумною, відвертою і щирою. Ви дуже приємна і світла людина, і спілкуватися з Вами - приємно і легко. Дякую за цікавий проект "Поет-Художник" (хоч не завжди пишу, але читаю обов'язково всі випуски), і за вірші Ваші (в них теж Вас добре видно)), за Вашу доброзичливість, урівноваженість і тактовність. Просто спасибі, що Ви є - одна з тих, з ким приємно і просто.
Щодо запитання про фото. Можу припустити, що це Болгарія (дедуктивний метод, як у Шерлока Холмса)))
P.S. Ірині спасибі за можливість почути "наживо" людей, яких можна сміливо вважати "візиткою" УПП.
Я думаю, що кожен із нас на цьому порталі склав своє враження про тих людей, з якими підтримує стосунки більш-менш регулярно - чи під віршами у відгуках, чи у приватному спілкуванні, чи якось іще. Та особливо це стосується тих людей, які "на виду" - організовують і ведуть конкурси, якісь проекти, пишуть багато рецензій чи ще якось проявляють свою активність. Звичайно, і у мене є своя думка і своє враженя. І про Вас, Таню, також. Прослухавши інтерв'ю, була рада, що Ви виявилися саме такою, якою я Вас собі уявляла: інтелігентною, розумною, відвертою і щирою. Ви дуже приємна і світла людина, і спілкуватися з Вами - приємно і легко. Дякую за цікавий проект "Поет-Художник" (хоч не завжди пишу, але читаю обов'язково всі випуски), і за вірші Ваші (в них теж Вас добре видно)), за Вашу доброзичливість, урівноваженість і тактовність. Просто спасибі, що Ви є - одна з тих, з ким приємно і просто.
Щодо запитання про фото. Можу припустити, що це Болгарія (дедуктивний метод, як у Шерлока Холмса)))
P.S. Ірині спасибі за можливість почути "наживо" людей, яких можна сміливо вважати "візиткою" УПП.
2016-09-13 13:22:37
Лєночко! Не Болгарія А от друга Лєна - Макарчук - виявилася кращим Шерлоком Голмсом і дала слушну відповідь!!!
Дякую, Лєночко Я ЕСТЬ, тобі за чудовий зворушливий відгук, мені теж завжди приємне наше спілкування
А от друга Лєна - Макарчук - виявилася кращим Шерлоком Голмсом і дала слушну відповідь!!!Дякую, Лєночко Я ЕСТЬ, тобі за чудовий зворушливий відгук, мені теж завжди приємне наше спілкування
2016-09-13 18:01:12
Щодо авторської програми "Поет-Художник", то найближчими днями нас чекають сюрпризи: оновлена концепція, новий головний редактор, новий випуск! Всіх запрошую до "Поета-Художника"! Дякую, Лєно, за позитивний відгук про АП.
2016-09-13 19:31:48
Привіт, люба подружко! Таке цікаве, змістовне у вас вийшло інтерв"ю, я була приємно вражена дзвінким голосом Іринки, бо твій, Танюшо, я добре знаю.
Хочу висловити подяку, що завдяки тобі, твоєму щирому запрошенню 2 роки тому, я познайомилася з містом Івано-Франківськ і з його привітними авторами спільноти "Об"єднані словом". Це були теплі розмови, і щирі обійми, які ніколи не забудуться.
Ось таке у мене буде до тебе запитання: "Коли я буду мати приємність тримати в руках книжку з творами Тетяни Лавинюкової?"
Хочу висловити подяку, що завдяки тобі, твоєму щирому запрошенню 2 роки тому, я познайомилася з містом Івано-Франківськ і з його привітними авторами спільноти "Об"єднані словом". Це були теплі розмови, і щирі обійми, які ніколи не забудуться.
Ось таке у мене буде до тебе запитання: "Коли я буду мати приємність тримати в руках книжку з творами Тетяни Лавинюкової?"
2016-09-13 00:04:51
О! Іринко! Це ти завітала опівночі? Тож доброго ранку тобі! Ранок мудріше від вечора! Написала тобі вчора "рецку" на твою "Азалію". Гарний вірш! Я ж оце повернулася з країни, де дерева-азалії ростуть і квітнуть просто на узбіччі вулиць. Івано-Франківськ завжди радий тобі. А яке ж то свято був фестиваль "Мовою серця"! Назавжди в серці залишиться!
Щодо книжки. Думаю, що моя сторінка на порталі УПП, - це і є моя книжка. Тут і читають і зразу ж коментують, можна обмінятися думками. ПОРТАЛ УПП -forever!
Тож доброго ранку тобі! Ранок мудріше від вечора! Написала тобі вчора "рецку" на твою "Азалію". Гарний вірш! Я ж оце повернулася з країни, де дерева-азалії ростуть і квітнуть просто на узбіччі вулиць. Івано-Франківськ завжди радий тобі. А яке ж то свято був фестиваль "Мовою серця"! Назавжди в серці залишиться! Щодо книжки. Думаю, що моя сторінка на порталі УПП, - це і є моя книжка. Тут і читають і зразу ж коментують, можна обмінятися думками. ПОРТАЛ УПП -forever!
2016-09-13 12:19:56
Так, це я вчора вночі запитання відправляла. Не спалося. От і спитала те, що перше в голову прийшло. Може, це якраз і було інтуїтивне, внутрішнє бажання - мати твою книжку на своїй книжковій полиці. Щось таке вагоме, матеріальне.
А день пройшов - і нові запитання приніс. І не одне! Можеш не поспішати, подумай над відповідями, як ти любиш:
1. Як ти відносишся до того, що недавно обговорювалося на форумі в темі "Только для СТИХОПАТОВ". Чи варто писати вірші лише геніям, а іншим краще помовчати? чи варто читати лише геніальні вірші, і т.д.
2. Твоє відношення до різних літературних конкурсів. Як ти вважаєш, чому автори УПП так жваво обговорювали, як саме слід голосувати на конкурсах Альгіз, за якою схемою і т.п., а тепер - проявляють таку слабку активність? Що варто зробити (що б ти особисто зробила), щоб зацікавити тих, хто "малорухливий"?
3. Хочу почути твою думку з приводу того, що деякі програмісти (наприклад, Tom d`Cat), написали цілу програму, яка виявляє недосконалість римування. Якщо хоч один рядочок дає збій, ота програма негайно сигналізує. Чи варто аж настільки вдосконалювати свою майстерність? Я дуже довіряю тобі, бо знаю, наскільки ти бЕрежний, обережний, чуйний критик, наскільки ти цінуєш індивідуальність та самобутність автора, і боїшся її порушити.
Отже, чекатиму на конструктивні відповіді!
От і спитала те, що перше в голову прийшло. Може, це якраз і було інтуїтивне, внутрішнє бажання - мати твою книжку на своїй книжковій полиці. Щось таке вагоме, матеріальне. А день пройшов - і нові запитання приніс. І не одне! Можеш не поспішати, подумай над відповідями, як ти любиш:
1. Як ти відносишся до того, що недавно обговорювалося на форумі в темі "Только для СТИХОПАТОВ". Чи варто писати вірші лише геніям, а іншим краще помовчати? чи варто читати лише геніальні вірші, і т.д.
2. Твоє відношення до різних літературних конкурсів. Як ти вважаєш, чому автори УПП так жваво обговорювали, як саме слід голосувати на конкурсах Альгіз, за якою схемою і т.п., а тепер - проявляють таку слабку активність? Що варто зробити (що б ти особисто зробила), щоб зацікавити тих, хто "малорухливий"?
3. Хочу почути твою думку з приводу того, що деякі програмісти (наприклад, Tom d`Cat), написали цілу програму, яка виявляє недосконалість римування. Якщо хоч один рядочок дає збій, ота програма негайно сигналізує. Чи варто аж настільки вдосконалювати свою майстерність? Я дуже довіряю тобі, бо знаю, наскільки ти бЕрежний, обережний, чуйний критик, наскільки ти цінуєш індивідуальність та самобутність автора, і боїшся її порушити.
Отже, чекатиму на конструктивні відповіді!
2016-09-13 21:51:06
Іринко, подумавши майже цілий день 
, спробую відповісти на твої питання. Ну хоча б на деякі з них. Мене поки що з "каміна" не женуть, я вже так тут пригрілася; така розкіш! Колеги то підходять, то сама сиджу (так теж непогано))))).
Отже, 1. Як ти відносишся до того, що недавно обговорювалося на форумі в темі "Только для СТИХОПАТОВ". Чи варто писати вірші лише геніям, а іншим краще помовчати? чи варто читати лише геніальні вірші, і т.д.
Думаю, частина питань тут - риторичні. Природно, що багатьом хочеться поділитися з друзями, колегами тими поетичними творами, які їм сподобалися, навіть більше: викликали захоплення, вразили до глибини душі. От чи зручно і доцільно це робити у вигляді форуму? Форум - це довжелезна стрічка рецензій та відповідей на них. Ініціаторка форуму та відвідувачі його за два, здається, дні виклали багато таких текстів, кожний на свій смак. І у рецензіях, з яких видно тільки останніх 15, і у відповідях. Тут же почалося обговорення, а як його організувати у такому форматі? Перші вірші десь далеко внизу, хто там до них тепер добереться? І це ж тільки за 2 дні!
На мою думку, такий обмін своїми "скарбами" з колегами зручніше робити на власній авторській сторінці. У мене, приміром, є "папка така - "Публікації". Саме з такою метою - поділитися. Тут кожний твір буде окремо, зручно кожному написати свою думку, зручно відповісти. Звичайно, така "публікація" не повинна у колег викликати істерику з застосуванням брудної лайки, як це було якось. Викладаючи не свій твір, ми повинні, певна річ, відповідати за його "пристойність", давати необхідні посилання на джерела.
Можуть сказати, що "папки" - теж не найзручніша форма оприлюднення творів як власних оригінальних, так і "публікацій". Мовляв, хто там у ті "папки" заглядає? Це не зовсім так. Якщо автор, скажімо так, "авторитетний", - його "новинку" помітять. Адже назва з'явиться на головній автоматично. Та й сам "публікатор" за бажання запросить колег до прочитання. Тим більше, думаю, що спочатку текст побуде у папці "Общий".
Моя думка, що формат форуму не дуже підходив для втілення задуму саме тому, що нагромаждення текстів і посилань у суцільній стрічці незабаром призвів би до неможливості орієнтуватися у "поетичному морі-океані". Може, хтось бачить інші варіанти? От Олена Макарчук розмістила твір Володимира Маяковського "Долг Украине" у ході підбиття підсумків конкурсу «Сили добра» саме з метою, щоб колеги прочитали цей твір. А я зауважу, що цей твір наш Президент цитував у своєму виступі, коли ми святкували 25-річчя Незалежності України.
Тут можна зачепити ще один момент. Колись був такий форум, де обговорювалося питання, чи має право автор видалити рецензію, яка йому не подобається. Ну я тоді так і не наважилася висловитися. А що ж там було обговорювати? Кнопка така існує саме для цього. І нема чого битися в істериці: "Видаляють! Підчищають!". Я особисто не видаляю, за мене це зробили МОДЕРАТОРИ.
А про решту питань, Ірцю, поговоримо вже завтра. На добраніч тобі!
, спробую відповісти на твої питання. Ну хоча б на деякі з них. Мене поки що з "каміна" не женуть, я вже так тут пригрілася; така розкіш! Колеги то підходять, то сама сиджу (так теж непогано))))).Отже, 1. Як ти відносишся до того, що недавно обговорювалося на форумі в темі "Только для СТИХОПАТОВ". Чи варто писати вірші лише геніям, а іншим краще помовчати? чи варто читати лише геніальні вірші, і т.д.
Думаю, частина питань тут - риторичні. Природно, що багатьом хочеться поділитися з друзями, колегами тими поетичними творами, які їм сподобалися, навіть більше: викликали захоплення, вразили до глибини душі. От чи зручно і доцільно це робити у вигляді форуму? Форум - це довжелезна стрічка рецензій та відповідей на них. Ініціаторка форуму та відвідувачі його за два, здається, дні виклали багато таких текстів, кожний на свій смак. І у рецензіях, з яких видно тільки останніх 15, і у відповідях. Тут же почалося обговорення, а як його організувати у такому форматі? Перші вірші десь далеко внизу, хто там до них тепер добереться? І це ж тільки за 2 дні!
На мою думку, такий обмін своїми "скарбами" з колегами зручніше робити на власній авторській сторінці. У мене, приміром, є "папка така - "Публікації". Саме з такою метою - поділитися. Тут кожний твір буде окремо, зручно кожному написати свою думку, зручно відповісти. Звичайно, така "публікація" не повинна у колег викликати істерику з застосуванням брудної лайки, як це було якось. Викладаючи не свій твір, ми повинні, певна річ, відповідати за його "пристойність", давати необхідні посилання на джерела.
Можуть сказати, що "папки" - теж не найзручніша форма оприлюднення творів як власних оригінальних, так і "публікацій". Мовляв, хто там у ті "папки" заглядає? Це не зовсім так. Якщо автор, скажімо так, "авторитетний", - його "новинку" помітять. Адже назва з'явиться на головній автоматично. Та й сам "публікатор" за бажання запросить колег до прочитання. Тим більше, думаю, що спочатку текст побуде у папці "Общий".
Моя думка, що формат форуму не дуже підходив для втілення задуму саме тому, що нагромаждення текстів і посилань у суцільній стрічці незабаром призвів би до неможливості орієнтуватися у "поетичному морі-океані". Може, хтось бачить інші варіанти? От Олена Макарчук розмістила твір Володимира Маяковського "Долг Украине" у ході підбиття підсумків конкурсу «Сили добра» саме з метою, щоб колеги прочитали цей твір. А я зауважу, що цей твір наш Президент цитував у своєму виступі, коли ми святкували 25-річчя Незалежності України.
Тут можна зачепити ще один момент. Колись був такий форум, де обговорювалося питання, чи має право автор видалити рецензію, яка йому не подобається. Ну я тоді так і не наважилася висловитися. А що ж там було обговорювати? Кнопка така існує саме для цього. І нема чого битися в істериці: "Видаляють! Підчищають!". Я особисто не видаляю, за мене це зробили МОДЕРАТОРИ.
А про решту питань, Ірцю, поговоримо вже завтра. На добраніч тобі!
2016-09-14 20:10:24
Бачиш, я знову дібралася до компа пізно ввечері. У тебе, Таню, завжди така цікава, своя точка зору на проблему. І шляхи вирішення проблеми №1, які ти пропонуєш, мені подобаються! дякую!
2016-09-14 23:19:41
Добривечір, Іринко! Вечір на дворі, ніч наступає... От прийшла до каміна продовжити нашу розмову. Спробую відповісти на друге питання.
2. Твоє відношення до різних літературних конкурсів. Як ти вважаєш, чому автори УПП так жваво обговорювали, як саме слід голосувати на конкурсах Альгіз, за якою схемою і т.п., а тепер - проявляють таку слабку активність? Що варто зробити (що б ти особисто зробила), щоб зацікавити тих, хто "малорухливий"?
Про своє ставлення до конкурсів я трохи написала, ще відповідаючи на питання "соціологічного опитування" Ірини Омельницької. Конкурси мають позитивну сторону і не дуже. "Не дуже" - бо всі не можуть перемогти. Хтось зазнає поразки, отже, переживатиме свою невдачу. А я не люблю, коли хтось журиться, тим більше, на поетичному порталі, який мав би дарувати тільки позитивні емоції. Вихід бачу в тому, що треба дивитися на конкурс як на гру, трохи навіть як на лотерею. Самі беремо участь, самі ж голосуємо (причому за своїх же суперників)))) Об'єктивності бути не може (за означенням). Тобто фактично граємо у піддавки. У Олександра Кушнера є рядки "И в споре двух великодуший тот, кто охотней уступал, себе, казалось, делал хуже, но как ни странно, побеждал." (по пам'яті). О! А оце ж чудово, якщо подумати! За такої системи голосування, ми ж дійсно вчимося підтримувати колег навіть всупереч ніби власній вигоді! От в розмові з тобою зробила такий дещо несподіваний для себе висновок!
Ну, добре. Чому не дуже велика активність в конкурсах? Десь 20-30 конкурсантів, правда? Мабуть, не хочеться програти! Це якраз більше стосується наших "маститих". Новачки просто вагаються, а визнані "авторитетні" не хочуть ризикувати своїм "реноме". От і залишається 20-30 "камікадзе", що ходять з конкурса в конкурс. Молодці! Але хто ж за них буде голосувати? Це ж треба з якогось дива витратити свій час, щоб прочитати за раз від 5 до 10 поетичних творів (деякі претенденти ще постараються, напишуть невеличку поемку рядків 100!). Отже, прочитати не просто, а уважно; визначитися, що є кращого; в балах оцінити. Потім ще буде другий, а то й третій блок, а там фінал. Там теж аналогічна процедура. І що за цей титанічний труд? Абсолютно нічого, ну, може, трохи втіхи власному самолюбству, що був суддею, в якомусь розумінні, вирішував долі колег-поетів. Ясно, що багато таких ентузіастів не буде і не може бути. Але є люди, які люблять це і займуться суддівством просто заради любові до цього мистецтва. От і прекрасно! Будуть і учасники конкурсу і судді, причому більшість з них буде одночасно і тим, і тим.
Висновок: конкурси є і будуть, але масовості не буде. Можливо, і не треба. З часом окремі пасивні спостерігачі під'єднаються до конкурсу, окремі "активісти" відпадуть з різних причин. Все одно наші конкурси значно пожвавлюють портальне життя. Честь і слава їх організаторам і учасникам (у будь-якій ролі))).
Цікаву абсолютно оригінальну форму конкурсів придумала Олена Макарчук. Дай Боже їй сили, а відваги їй вистачає. Можна було б поговорити про формат конкурсів Олени, та вже якось іншим разом. Ну, є ще БАТЛИ - дуже демократичний і досконало організований вид поетичних змагань. Про них я хочу написати окремо на своїй сторінці.
Загальний висновок і побажання. Друзі, нумо підтримаємо своєю небайдужістю гарні ідеї колег-ентузіастів! Життя порталу і, зокрема, ваше власне поетичне життя стане яскравішим та повнішим. Нехай щастить!
2. Твоє відношення до різних літературних конкурсів. Як ти вважаєш, чому автори УПП так жваво обговорювали, як саме слід голосувати на конкурсах Альгіз, за якою схемою і т.п., а тепер - проявляють таку слабку активність? Що варто зробити (що б ти особисто зробила), щоб зацікавити тих, хто "малорухливий"?
Про своє ставлення до конкурсів я трохи написала, ще відповідаючи на питання "соціологічного опитування" Ірини Омельницької. Конкурси мають позитивну сторону і не дуже. "Не дуже" - бо всі не можуть перемогти. Хтось зазнає поразки, отже, переживатиме свою невдачу. А я не люблю, коли хтось журиться, тим більше, на поетичному порталі, який мав би дарувати тільки позитивні емоції. Вихід бачу в тому, що треба дивитися на конкурс як на гру, трохи навіть як на лотерею. Самі беремо участь, самі ж голосуємо (причому за своїх же суперників)))) Об'єктивності бути не може (за означенням). Тобто фактично граємо у піддавки. У Олександра Кушнера є рядки "И в споре двух великодуший тот, кто охотней уступал, себе, казалось, делал хуже, но как ни странно, побеждал." (по пам'яті). О! А оце ж чудово, якщо подумати! За такої системи голосування, ми ж дійсно вчимося підтримувати колег навіть всупереч ніби власній вигоді! От в розмові з тобою зробила такий дещо несподіваний для себе висновок!
Ну, добре. Чому не дуже велика активність в конкурсах? Десь 20-30 конкурсантів, правда? Мабуть, не хочеться програти! Це якраз більше стосується наших "маститих". Новачки просто вагаються, а визнані "авторитетні" не хочуть ризикувати своїм "реноме". От і залишається 20-30 "камікадзе", що ходять з конкурса в конкурс. Молодці! Але хто ж за них буде голосувати? Це ж треба з якогось дива витратити свій час, щоб прочитати за раз від 5 до 10 поетичних творів (деякі претенденти ще постараються, напишуть невеличку поемку рядків 100!). Отже, прочитати не просто, а уважно; визначитися, що є кращого; в балах оцінити. Потім ще буде другий, а то й третій блок, а там фінал. Там теж аналогічна процедура. І що за цей титанічний труд? Абсолютно нічого, ну, може, трохи втіхи власному самолюбству, що був суддею, в якомусь розумінні, вирішував долі колег-поетів. Ясно, що багато таких ентузіастів не буде і не може бути. Але є люди, які люблять це і займуться суддівством просто заради любові до цього мистецтва. От і прекрасно! Будуть і учасники конкурсу і судді, причому більшість з них буде одночасно і тим, і тим.
Висновок: конкурси є і будуть, але масовості не буде. Можливо, і не треба. З часом окремі пасивні спостерігачі під'єднаються до конкурсу, окремі "активісти" відпадуть з різних причин. Все одно наші конкурси значно пожвавлюють портальне життя. Честь і слава їх організаторам і учасникам (у будь-якій ролі))).
Цікаву абсолютно оригінальну форму конкурсів придумала Олена Макарчук. Дай Боже їй сили, а відваги їй вистачає. Можна було б поговорити про формат конкурсів Олени, та вже якось іншим разом. Ну, є ще БАТЛИ - дуже демократичний і досконало організований вид поетичних змагань. Про них я хочу написати окремо на своїй сторінці.
Загальний висновок і побажання. Друзі, нумо підтримаємо своєю небайдужістю гарні ідеї колег-ентузіастів! Життя порталу і, зокрема, ваше власне поетичне життя стане яскравішим та повнішим. Нехай щастить!
2016-09-15 21:45:31
Цікаво ти - про "камікадзе"! І розсмішила, і дала привід задуматися. А я б іще сказала так:
"Безумству храбрых поём мы славу! Безумство храбрых - вот мудрость жизни!" Бо якщо хтось не почне першим рухатися, то вода під лежачий камінь ні, не потече.
І, звісно, величезна дяка тим, хто, високо над головою тримаючи сввоє серце, веде за собою. Ось, бачу я, занедбані БАТЛИ - трохи почали відроджуватися (дай Боже). Отже, портальне життя - триває!!!
І розсмішила, і дала привід задуматися. А я б іще сказала так:"Безумству храбрых поём мы славу! Безумство храбрых - вот мудрость жизни!"
Бо якщо хтось не почне першим рухатися, то вода під лежачий камінь ні, не потече. І, звісно, величезна дяка тим, хто, високо над головою тримаючи сввоє серце, веде за собою. Ось, бачу я, занедбані БАТЛИ - трохи почали відроджуватися (дай Боже). Отже, портальне життя - триває!!!
2016-09-15 22:28:54
Я ще додам, що перемога чи призове місце у наших портальних конкурсах - не свідчить про досконалість поетичного твору. Це, звичайно, - "приз читацьких симпатій" - самі ж голосуємо! Якщо той же твір подати на суд професійного журі, результат був би іншим, я думаю. Але от що цікаво. В конкурсі "Вещь в себе. Ноумен" ( я правильно згадала назву?) було голосування наше традиційне і спроба незалежного "професійного" оцінювання. Результати тієї спроби частково були оприлюднені. Я порівняла одне з другим. Враження таке, що, якби "спроба" була доведена до кінця, результати (призери) скоріше всього збіглися би. Отже, ми в наших оцінках колег таки досить об'єктивні.
Я брала участь в п'яти конкурсах. В чотирьох мої твори посіли перше місце, в одному (Ноумен) - друге. Оскільки це були "призи читацьких симпатій", хочу всім подякувати від душі! Хай це заохотить всіх бути активнішими. А ще й успіх в конкурсі винагороджується матеріально! Тож нехай всім щастить!
Я брала участь в п'яти конкурсах. В чотирьох мої твори посіли перше місце, в одному (Ноумен) - друге. Оскільки це були "призи читацьких симпатій", хочу всім подякувати від душі! Хай це заохотить всіх бути активнішими. А ще й успіх в конкурсі винагороджується матеріально! Тож нехай всім щастить!
2016-09-16 13:08:50
Дорогие Танечка и Ирина! Очень хорошая получилась беседа, только жалко, что мало. Общение было очень лёгким и приятным! Я рада, что поменялось моё мнение о Татьяне. Она мне казалась крепостью с глухой обороной, а на самом деле она душевная, добрая и общительная. :)
2016-09-12 22:49:33
О, Іринко, як приємно, коли думка міняється на ліпше! Я завжди вважала тебе другом, починаючи з того часу, коли одержала переклад свого "Стрітення" у якомусь. Взагалі, в батлах ми трималися спільної лінії в обговореннях, по-моєму. От і в останньому, коли Сергій напав на наші з Олегом "лінгвістичні забави", підтримка надійшла від тебе. Дякую, що прийшла посидіти біля каміна. Нехай щастить!
Я завжди вважала тебе другом, починаючи з того часу, коли одержала переклад свого "Стрітення" у якомусь. Взагалі, в батлах ми трималися спільної лінії в обговореннях, по-моєму. От і в останньому, коли Сергій напав на наші з Олегом "лінгвістичні забави", підтримка надійшла від тебе. Дякую, що прийшла посидіти біля каміна. Нехай щастить!2016-09-12 23:44:19
Потому, что я так воспринимала тебя - очень строгой и очень серьёзной. Я рада, что всё оказалось не совсем так. Очень сложно узнать человека, общаясь только в интернете, а мы то практически и не общались, едва "соприкасались" на сайте, вот и не разглядела я.
Очень сложно узнать человека, общаясь только в интернете, а мы то практически и не общались, едва "соприкасались" на сайте, вот и не разглядела я.2016-09-13 21:50:21
Дуже змістовне інтерв*ю з достойноїю людиною з цікавим життєвим та творчим досвідом. Бажаю Тетянці творчих успіхів на довгі роки.
А фото чи не в Грузії зроблено? Чи в якійсь з Балканських країн?
А фото чи не в Грузії зроблено? Чи в якійсь з Балканських країн?
2016-09-12 22:03:17
Раєчко, дякую за гарні побажання, того ж побажаю тобі навзаєм! Фото зроблене не в Грузії. Щодо другого припущення, то відповім, як і годиться, запитанням: а Туреччина - Балканська країна?
Фото зроблене не в Грузії. Щодо другого припущення, то відповім, як і годиться, запитанням: а Туреччина - Балканська країна? 2016-09-12 22:49:10
Райко, припущення твоє слушне! Це дійсно одна з Балканських країн!
Це дійсно одна з Балканських країн! 2016-09-13 11:56:13
Доброго вечора, люба Танюшо! Я залишилась під великим враженням твоєї розмови біля каміну з Іриною.
Ти настільки щира відкрита і чиста душею людина, що просто слухаючи цей діалог час пролетів миттєво!
Я ніколи навіть не подумала, що ти народилась в Росії, така чиста красива мова звучить з твоїх вуст, неначе спів соловейка в лузі. Мені надзвичайно поталанило познайомитись з такою цікавою, талановитою і людяною особистістю. А твої пісні і вірші настільки колоритні і красиві, що просто диву дивуєшся, як одна людина може бути настільки обдарована. Я хочу привітати тебе з подарованою на фестиваль новою піснею, з чудовою назвою "На крилах кохання". Танюшо, хочу від щирої душі побажати, тобі нових творчих злетів, великого кохання, щоб воно спонукало на творчість, наснаги у всіх твоїх починаннях і мирного неба над головою!
На фото ти відпочиваєш в Греції, або в Грузії.
Ти настільки щира відкрита і чиста душею людина, що просто слухаючи цей діалог час пролетів миттєво!
Я ніколи навіть не подумала, що ти народилась в Росії, така чиста красива мова звучить з твоїх вуст, неначе спів соловейка в лузі. Мені надзвичайно поталанило познайомитись з такою цікавою, талановитою і людяною особистістю. А твої пісні і вірші настільки колоритні і красиві, що просто диву дивуєшся, як одна людина може бути настільки обдарована. Я хочу привітати тебе з подарованою на фестиваль новою піснею, з чудовою назвою "На крилах кохання". Танюшо, хочу від щирої душі побажати, тобі нових творчих злетів, великого кохання, щоб воно спонукало на творчість, наснаги у всіх твоїх починаннях і мирного неба над головою!
На фото ти відпочиваєш в Греції, або в Грузії.
2016-09-12 21:43:47
Доброго вечора, Валюшо! Щиро рада тобі! Щодо місця, яке на фото, то ні, не вгадала! Але наша Земна кулька не така вже велика, отже, спробуй ще.
Скажу трохи про пісню "На крилах кохання". Це була так авантюра! Якось не подумала про наслідки, коли зголосилася взяти участь у Всеукраїнському фестивалі. Ну, напишу я текст - і що з ним робити? Треба ж музику... і хто заграє, хто заспіває? Де робити репетиції? Коротше, репетиція була всього одна, за два дні до фестивалю. Але якось все вийшло! Співалося "вживу". На жаль, не вдалося записати відео. Тепер треба думати, як зробити аудіозапис, щоб викласти на УПП? Самій же хочеться послухати! 
Дякую, Валюшо, що заглянула на вогник нашого каміна! Хай щастить!
Щиро рада тобі! Щодо місця, яке на фото, то ні, не вгадала! Але наша Земна кулька не така вже велика, отже, спробуй ще. Скажу трохи про пісню "На крилах кохання". Це була так авантюра! Якось не подумала про наслідки, коли зголосилася взяти участь у Всеукраїнському фестивалі. Ну, напишу я текст - і що з ним робити? Треба ж музику... і хто заграє, хто заспіває? Де робити репетиції? Коротше, репетиція була всього одна, за два дні до фестивалю. Але якось все вийшло!
Співалося "вживу". На жаль, не вдалося записати відео. Тепер треба думати, як зробити аудіозапис, щоб викласти на УПП? Самій же хочеться послухати! Дякую, Валюшо, що заглянула на вогник нашого каміна! Хай щастить! 2016-09-12 22:44:51
Дуже рада буду прослухати твою пісню, Танюшо, тим більше у мене так майже книга називається. Забула вчора сказати що була здивована, що ти проживала якийсь час в Черкаській області в Шевчнківському краї, дея теж все життя народилась і живу. Отже зичу добра і хороших друзів! Можливо в Італії фото зроблене, а може Крим .
2016-09-13 07:53:44
От райка уже ближче підійшла до істини
Так, Валюшо, ми мешкали в Шполі. Дуже давно, я ще в школу не ходила, але пам'ятаю.
2016-09-13 12:32:05
Добрый вечер, Татьяна! Мне очень понравилось Ваше интервью. Вы настоящая! Пусть время дарит Вам настроение, удача - хороших друзей, а сердце - море любви!
2016-09-12 21:24:04
Добривечір, Ларисо! Щиро вітаю тебе біля нашого портального вітруального каміна! Тішуся першій гості, гість - це завжди радість! Ти мене трохи заспокоїла. У мене такі пристрої, що я чую запитання Іринки, але абсолютно не чую своїх відповідей. З твого відгуку дістала надію, що все вийшло не так вже катострофічно, як могло би бути! Дякую, Ларисо! А от Ірина Омельницька, як на мене, блискучий інтерв'юер! Тож нехай усім нам щастить!
Щиро вітаю тебе біля нашого портального вітруального каміна! Тішуся першій гості, гість - це завжди радість! Ти мене трохи заспокоїла. У мене такі пристрої, що я чую запитання Іринки, але абсолютно не чую своїх відповідей. З твого відгуку дістала надію, що все вийшло не так вже катострофічно, як могло би бути! Дякую, Ларисо! А от Ірина Омельницька, як на мене, блискучий інтерв'юер! Тож нехай усім нам щастить! 2016-09-12 21:55:23
В прямом эфире
| Чудово оспівана весна! Дякую за насолоду! |
| Рецензия от: Валентина Леушина 2024-04-23 21:11:03 |
| Юрію, мої вітання. Цікаво написали. Творчої наснаги Вам, всього найкращого. |
| Рецензия от: Таня Яковенко 2024-04-23 20:59:51 |
| Зворушливий сюжет, будить
струни душі. Таке, на жаль, жорстоке сьогодення. Всього найкращого Вам, Лев, творчого натхнення під мирним небом. |
| Рецензия от: Таня Яковенко 2024-04-23 20:57:12 |
На форуме обсуждают
| Мне любая музыка нравится если это музыка, а не какафония. (...) |
| Рецензия от: Мишигас 2024-04-22 10:30:06 |
| У одних голова на
двери, И ученье про мертвого плотника Разжигает страсти внутри, Не понять им простого работника, Восхищённого с фузом гитарой...(...) |
| Рецензия от: Атеист 2024-04-17 22:27:42 |
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.