Автор: Володимир Бабич
Тема:Гражданская лирика
Опубликовано: 2017-11-03 11:34:29
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Дощ... Теплий літній дощ...
Дитинства тихий, спомин любий...
Як бігли ми чимдуж
Босоніж до порогу,
Все напрямця, не оминаючи калюж.
Все напрямця, не розбираючи дорогу!
А він все лив,
Дощ полоскав навкруг,
Несучи радість, і таку солодку нігу...
Собою він не тільки ліс полив,
А наче він омив
Собою юну душу!
.
История cоздания стихотворения:
Якщо ти можеш принести
весну, Будь ласка, припини мершій війну. Дякую, Валентино, за гарний вірш. |
Рецензия от: Михайло Вечера 2024-03-29 10:23:24 |
Наверно вам поставлю
плюс, Иль нет, пятёрку с плюсом! ЛЮБОВЬ равняется ИИСУС! И в сердце мы с Иисусом! |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-03-29 10:09:36 |
Хороший стих. Только не на горному, а на горном пути. |
Рецензия от: Наталья Незнакомкина 2024-03-29 10:01:58 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |