Автор: Вера Орлова
Тема:Патриотические стихи
Опубликовано: 2016-08-23 23:22:31
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Сподівання в перший рік незалежності.

Україно моя,Україно!
Будеш, матінко, вільна держава
Щоб признали тебе як країну
Щоб у світі тебе поважали.

Досить бути "тупими хахлами",
Непоганий ми маємо розум
Хіба ж мало тієї нам драми
Більше скривджень ми збоку не зносим.

Маєш, матінко, поле врожайне
Та Дніпро повноводний, як море.
І рясніють сади життєдайні
Чому ж довго терпіла ти горе?

Промисловість твоя незчисленна
Всюди фабрика, всюди завод.
Працювать будем дуже натхненно
Працелюбний бо єсть твій народ.

Досить зверху терпіть обкрадання,
Ми - хазяї на рідній землі.
Стане дійсним людське сподівання
Заживуть в щасті діти твої.

Рідна мова розквітне мов квітка
На зітканім майстром килимку
Гопака вибивать будуть чітко
Дітлахи у художнім гуртку.

Заспіває вродлива дівчина
Вечорами любимі пісні
Зацвітеш ти, моя Україно,
Мов калина на ранній весні.

Встань, Богдане, поглянь на Вкраїну
(Вже здійснилась надія твоя.)
Самостійну тепер, неділиму.
Не забули і слів Кобзаря.

Кравчуку, чи надійний ти, друже?
Ти політику мудру веди,
Щоб змогли перешкоди ми здужать,
Що встають на шляху, мов з води.

                                                   1991 рік.

История cоздания стихотворения: