Автор: Лилия Фокс
Тема:Философские стихи
Опубликовано: 2018-08-13 23:57:16
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Хотіла мати гриву лева...

Маленька «мишка» зникла з ґанку
тепер блукає у серпанку,
замерзла, втомлена душею,
набридла «маска» спала з неї…
Не має сил собі брехати,
що зможе все і так здолати,
сама – і донечка, і мати.
Все…Без підтримки та без м'яти…
Хотіла мати гриву лева,
щоб не полохали дерева,
щоб серед інших хижих левів
підступний страх її здичавів…

Забава гарна в «лева» грати,
та «шкіра» стала важкувата
і серце проситься на волю,
дзвенить замком та просить долю
хазяйці дати настанову –
забути прикрощі та знову
ключем відкрити щільні ґрати
та лікті більше не кусати,
коли побачить в небі зграю
чорніше чорного врожаю
із стиглих соняшників серпня
(дрібненькі цятки, мов насіння,
що сиплеться до небокраю).

З меліси й м'яти вип'є чаю,
підніме очі в чисте небо,
попросить подумки для себе
того, хто серце не поколе,
зігріє в мурах захололе,
огорне ніжністю світанку,
доп'є до краплі, до останку…

История cоздания стихотворения: