Автор: Лилия Фокс
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2023-02-15 22:01:15
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Амнезія

Від амнезії до прозріння
живеш, намацуєш свій шлях,
новий забитий міцно цвях,
приймаєш злети і падіння…

Снодійне вип’єш натщесерце —
свідомість вселиш в аватар.
Ти знов вівця або вівчар,
у фільм вживатись будеш з перцем…

І небо зверху споглядає,
не вихваляє, не журить,
наступну кожну сонну мить
завжди однаково вітає.

А ти живи собі яскраво —
страждай, люби, радій і плач.
Один на всіх у нас глядач,
про нього слів завжди замало…

Та якось зранку ти згадаєш,
(чи, може, вдень, або вночі)
від чого маєш ти ключі,
куди уже тече й минає…

История cоздания стихотворения: