Автор: Невтримний
Тема:Стихи о природе
Опубликовано: 2020-06-17 12:21:57
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Стрижи заходили на коло
хитруючи над візерунком в віражах.
Було допоки в небі голо —
чогось не вистачало в синіх вітражах.
Передчуття про неминуче
точились з глибини доведених пізнань.
Спочатку сіре і повзуче.
В подальшому гатило всюди без вагань.
Приходив вечір з порятунком,
був в золотистих кольорах лапатих мас.
Мудрує червень над малюнком —
художній запал у митця іще не згас.
История cоздания стихотворения:
Цікавий сюжет. Успіхів Вам, Таісія, творчого натхнення. |
Рецензия от: Таня Яковенко 2024-03-29 15:06:39 |
Так. Якось сказав Господь, одного разу: Якщо Син звільнить вас то істинно будете вільними. Раб поперше це не соціальний стан, це стан душі. Гарний вірш. Дякую. |
Рецензия от: Гром Слобожанський 2024-03-29 14:38:01 |
Как говорила попадья, В окно из мерседеса. Не вы, а бог менЕ судья! Я в "мини" как принцесса! |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-03-29 14:27:30 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |