Нет статуса

Автор: ГдеКиев
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2016-10-05 11:15:34
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Невимовностi струмок

Запам’ятай мене таким…

1
Невже та відстань невблаганна
і справді розділила нас?
Ти не сестра і не кохана.
Але ходу притишив час,
твою помітивши відсутність...
Я хочу осягнути сутність
усіх необережних слів.

І все, що буде... буде потім.
Аби не запізнився потяг
на ті безмежні п’ять хвилин.
А насолода і полин –
вони в житті звичайно поруч.
Та за плечем твоїм праворуч
є охоронець мовчазний.
Я трохи заздрю тому пану...
Ти не сестра і не кохана –
лише промінчик золотий.
Як зберегти ту крихту світла?
В моїм житті сторінка світла.
В долонях кришаться роки –
Господь гортає сторінки.

2
Запам’ятай мене таким,
таким усміхнено-щасливим,
як сніг, спокійним і легким,
як вітер-шибеник, бурхливим.

Щоб не накликати біду,
давай послухаємо тишу.
Я все одно колись піду,
щемливу згадку не залишу.

Коли настане те «колись»?
Чи варто нам його чекати?
І каже Бог: «Не помились!».
А я не смію нарікати...

Я знову хочу бути сам –
не оминути цю принаду –
і довіряти голосам
дощу безсонного і саду.

І вже не клич мене назад:
я – випадковий подорожній...
Але без тебе дивний сад –
чужий, занедбаний, порожній.

Зіркові висохнуть моря,
і вийде ранок на подвір’я...
Ти знаєш, дівчинко моя,
як вберегтися від зневір’я?

Хмаринки суму на щоці.
Ковток таємності жаданий...
Проста прикраса на руці –
то, слава Богу, не кайдани.

Помітний ледве ланцюжок
хай не обтяжує зап’ястя...
З усіх покинутих стежок
лише одна веде до щастя.

* * *
Ліні Костенко

На папері жодного рядка,
тільки присмак осені в повітрі...
Я мовчу. Бо є одна така
фарба в листопадовій палітрі,
що ії одразу впізнаю
і німію. І не маю хисту
змалювати в сонячнім гаю
всю оту красу багрянолисту.
Ні жалю, ні прикрості думок,
і такий в душі панує спокій!
Чуєш, невимовності струмок
ще бринить в прозорості високій...

Дійти до Замку

Олександрі Скорук
1

Розкажи мені, львівська тишо,
як там зараз вулиця Піша?
Ходять ангели нею, темною…
Переймаюсь тією темою.

Часу музика павутинна.
Засинає чужа дитина –
хай не плаче і не хворіє.
А про що її мати мріє?

«Любий Господе мій! – молюся, –
хай не плаче і ця матуся!
Що для неї зробити можу?..»
Я благаю про Ласку Божу,
бо щасливої долі гідна
та душа і чужа, і рідна.

2

Замружиш очі – промайнуть картинки –
щоразу повертаєшся сюди.
Хвилини – чепурні бенедиктинки
тлумяться, не вкорочують ходи.

Розтане сум, проллється ностальгія,
дзвенітиме у плетиві судин.
Виблискує світанку панагія,
камінчик обіцяючи один
згубити випадково і зненацька –
можливо, того й не відчує брук.
Дійти до Замку – забавка юнацька,
там янгол сновигає, а не крук.

Спи досхочу, помешкання наріжне,
допоки час видзьобує слова.
Озвися, пригорни, Маріє сніжна,
Маріє заметільна, дощова.

История cоздания стихотворения:

0
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 385

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 5.
Дуже гарно написано! Наче б то воду з прозорого струмочка напилася! Дякую Вам, Денисе!
2016-10-10 13:26:10
Вікторіє, щиро Вам вдячний!
2016-10-25 16:01:04
Гарна українська мова, вишукані звороти. Хороша, справжня, природна поезія. Нехай щастить!
2016-10-08 22:28:21
Дякую, Тетяно!
2016-10-25 15:58:11
Поэзiя! Дякую Вам!:)
2016-10-06 13:35:23
дякую навзаєм Денис




2016-10-06 14:04:06
С новосельем Вас, Денис!
2016-10-06 14:10:49
спасибо, Юлия
2016-10-06 16:23:54
Вы — удивительный автор.Такое впечатление, что читаешь классику прошлого века, такие лёгкие, изысканные строки. Но как к Вам обращаться? Имя не секрет? Спасибо за Поэзию!
2016-10-06 13:32:59
Спасибо за высокую оценку. Меня зовут Денис Голубицкий
2016-10-06 14:04:36
можете найти в фейсбуке
2016-10-06 14:04:59

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль??
Регистрация
В прямом эфире
Дуже вміло відтворені почуття та образи. Гарний стиль та рітмика. Фортуни та оптимізму!
Рецензия от:
Азинелло
2024-03-29 01:44:52
Это стихотворение написано очень заботливой и сильной мамой, звучит, как молитва, в ярких лучах добра и надежды, а какая энергетика! Спасибо, Людмила! С уважением!
Рецензия от:
Михаэль Шон
2024-03-28 23:31:35
Спасибо, Александр! Добру - быть! И мир не за горами...
Рецензия от:
Ирина Венжега
2024-03-28 21:35:44
На форуме обсуждают
Іде вуйко Хрещатиком - 

Приїжджа людина. 

Запитує у зустрічних: 

- А котра година? 

Перехожі пробiгають, 

Позиркують скоса. 

Той рук(...)
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-03-25 09:59:39
Коли забув ти рідну мову —

яка б та мова не була —

ти втратив корінь і основу,

ти обчухрав себе дотла.


Коли в дорогу ти збирався,

каз(...)
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-03-25 08:29:11
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.