Автор: Павло Шевченко
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2016-10-08 13:54:02
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Зимова нiч

***
Як темна ти, та довга,
Шалена крига - ніч, –
Запеклих снів небога,
Жарин зіркових піч.

Ні янголів, ні бісів
Не чути рик чи спів...
У прірву серце звісив
Ланцюг зимових слів.

Любов в пустельній тиші
Босоніж мне стерню;
І як простиглі миші –
Думки довкіл вогню.

А вогник ще танцює,
Співає вітер злий.
А вогник ще цінує,
Що досі він живий.

І тихо крихта кличе,
Із далечі ім’я.
Ти хто така, малече?
–Це я – душа твоя!



русский вариант

***
Темна, как долго длится
Во мраке льдистом ночь –
Неистовства сестрица,
Угольев звёздных дочь.

Ни ангелов, ни бесов,
Ни песен, ни котлов...
Я сердце в бездну свесил,
В цепях озябших слов.

Любовь пустынной тишью
Бредёт – в крови стерня.
Шуршат продрогшей мышью
Мыслишки у огня.

А пламенёк танцует,
Поёт сквозь ветер злой.
Он ценит, он ликует,
Что всё ещё живой.

И в полушепот вздоха,
В потёмках забытья
Меня позвала кроха.
Ты кто? –Душа твоя!

История cоздания стихотворения: