Автор: Дмитро Хмарний
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2016-11-13 14:17:27
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Гідність

В метушні міських районів,
в гучному шумі злих вагонів
ти забула щось таке,
щось, що в зрілому бутоні
бездоганнеє, тонке,
манить всіх своєй красою,
первозданною, м'якою...

Ти забула свою гідність
і не бачиш необхідність
у собі її тримати...
Краще вміло заховати
або викинуть її...
І нехай знайдуть чужі,
порвуть, помнуть і запаскудять
у всій своїй брудній красі,
в тінІ брехливих поліфоній,
між страшних людських агоній,
поряд з ненавистю, страхом,
разом з Богом чи Аллахом...

Порвуть ту гідність і підуть,
мов не було її ніколи...
Лише старі товсті альбоми
в собі старанно збережуть
на фотографіях, де ти
смієшся щиро, а не плачеш,
і поки ти ще ясно бачиш,
знайди ті знімки й роздивись...

История cоздания стихотворения:

Вже й не пам'ятаю, коли це написав. Але це дуже
актуально для багатьох сучасних молодих дівчат.