Автор: Дмитро Хмарний Тема:Свободная тема Опубликовано: 2017-03-10 12:13:55 Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Мені ж залишається тихо сидіти (верлібр)
Метушливо метушаться шумливі створіння, шеренгою в'ються машини одна за одною, немов велетенські сталеві мурашки... Мені ж залишається тихо сидіти, дивитись на світ широченними зляканими очима. Шукати... Чекати... А може колись дочекаюся, встану і скрикну: "Облиште мене, метушливі!" Зачиню всі вікна і двері в квартирі, у серці, в душі. Дістану зім'ятий шматочок, писатиму, житиму в тому, що зветься мистецтвом. І завтра, можливо, знайду ненароком щось більше, ніж просто довершену риму, щось більше, ніж просто довершений розмір... Сьогодні ж побуду без цього...
Весь час метушаться шумливі створіння на темних брудних перевулках, на площах, деінде, мені ж залишається тихо сидіти в залізо-бетонній тісненькій коробці, писати, творити, шукати в тім змісту, а потім заплутатись, все ж не знайшовши...
История cоздания стихотворения:
0
0
Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 484
Роздуми про наше життя, навіяні його складністю та, інколи, непривабливими рисами привертають увагу читача, для якого буденність часто стає непосильним тягарем. Змістовна частина твору логічна і послідовна. Однак вживання повторів слова "метушаться " в різних варіаціях надмірне, на мій погляд. Потрібно звернути увагу на "перевулках"-правильно "провулок".
З повагою і побажаннями творчих успіхів автору..)
Дякую, що завітали, Волен)
І дякую за зауваження!
Але "метушливо метушать" просто не можу змінити, бо саме ця тавтологія, яка якимось чином виникла в свідомості, спонукала до написання всієї роботи)
А на рахунок "перевулків" повністю з вами згоден і спробую заміти "в" на "на"
Ще раз дякую Вам!
Створення поетичних перлин не вимагає вміння рахувати до чотирьох, адже сприйняття літературного твору - це просто надмірні забаганки невибагливих читачів і їх бажання повернутись до наступних досягнень автора. Звичайно, тоді, коли оцінки читачів не набувають характеру, коли проста заміна "в"на "м" суті оцінки не змінює.
Особисто я вже розумію, що дарма недооцінював цей вид поезії, адже саме він дає змогу просто написати так, як відчуваєш, написати прямо, майже без обмежень)
Щоби не метушитись метушливо, скажу лишень: "Чудово"! Шукайте - і знайдете! Тільки не ховайтесь від світу: ховатись від світу інколи можливо, інколи - потрібно і корисно, та тільки на певний, короткий час. Піднята Вами тема - актуальна. Успіхів Вам!
Дмитре, супер!
Тема торкаеться більш мірою міських людей, які відчувають себе у полоні цівілізації. Оця вся метушня...хай її...я добре розумію Вашу стурбованність, як би не розташування мого місця проживання -у спальному районі міста, я би мабуть з*їхав з глузду......
Але, але...навіть не зважаючи на збіг обставин:
І завтра, можливо, знайду ненароком
щось більше, ніж просто довершену риму,
щось більше, ніж просто довершений розмір...
Натхнення Вам Дмитро, зміст завжди є в справжньому житті, а Душа завжди може розгледіти справжнє повсюди, навіть у місті, бо ми ж його самі наповнюємо.
p,s. а "дивитись на світ широченними зляканими очима"- мені дуже сподобалось, підтверджую, таке буває дійсно......
Один, услышав,
утвердился...
Другой, напротив,
обозлился,-
Их, к сожаленью,
большинство...
Иисус собрать детей
стремился,
А сатана над Ним
глумился,
Распространяя ложь и
зло!..
Так и сегодня
происходит.
Не научился мир
любви!..
Святую Истину находит
Душою кроткий в эти дни!
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.