Автор: Дмитро Хмарний
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2017-03-10 12:13:55
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Мені ж залишається тихо сидіти (верлібр)

Метушливо метушаться шумливі створіння,
шеренгою в'ються машини
одна за одною,
немов велетенські сталеві мурашки...
Мені ж залишається тихо сидіти,
дивитись на світ широченними зляканими очима.
Шукати...
Чекати...
А може
колись дочекаюся, встану і скрикну:
"Облиште мене, метушливі!" Зачиню
всі вікна і двері
в квартирі,
у серці,
в душі.
Дістану зім'ятий шматочок,
писатиму,
житиму в тому, що зветься мистецтвом.
І завтра, можливо, знайду ненароком
щось більше, ніж просто довершену риму,
щось більше, ніж просто довершений розмір...
Сьогодні ж побуду без цього...

Весь час метушаться шумливі створіння
на темних брудних перевулках, на площах, деінде,
мені ж залишається тихо сидіти
в залізо-бетонній тісненькій коробці,
писати, творити, шукати в тім змісту,
а потім заплутатись, все ж не знайшовши...

История cоздания стихотворения:

0
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 484

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 12.
Мне нравится верлибр,а тем более удачный...Порадовали,Дмитрий...
2017-04-15 17:57:07
Щиро дякую)
2017-04-16 14:39:15
Сподобалось.А чому тихо сидіти? Можна і голосно сидіти.Успіхів.
2017-03-28 19:21:33
А чому галасувати?)
Дякую, що завітали!
2017-03-28 20:42:24
так веселіше)), на мою думку))
2017-03-29 10:29:18
І знову - Гарно!
2017-03-28 19:08:42
Дякую
2017-03-28 20:44:59
Роздуми про наше життя, навіяні його складністю та, інколи, непривабливими рисами привертають увагу читача, для якого буденність часто стає непосильним тягарем. Змістовна частина твору логічна і послідовна. Однак вживання повторів слова "метушаться " в різних варіаціях надмірне, на мій погляд. Потрібно звернути увагу на "перевулках"-правильно "провулок".
З повагою і побажаннями творчих успіхів автору..)
2017-03-20 10:19:00
Дякую, що завітали, Волен)
І дякую за зауваження!
Але "метушливо метушать" просто не можу змінити, бо саме ця тавтологія, яка якимось чином виникла в свідомості, спонукала до написання всієї роботи)
А на рахунок "перевулків" повністю з вами згоден і спробую заміти "в" на "на"
Ще раз дякую Вам!
2017-03-20 11:05:23
Створення поетичних перлин не вимагає вміння рахувати до чотирьох, адже сприйняття літературного твору - це просто надмірні забаганки невибагливих читачів і їх бажання повернутись до наступних досягнень автора. Звичайно, тоді, коли оцінки читачів не набувають характеру, коли проста заміна "в"на "м" суті оцінки не змінює.
2017-03-20 14:41:51
Хто шукає, той обов'язково знайде... Гарний верлібр, Дмитре!
2017-03-20 08:46:00
Дякую, Миколо
2017-03-20 08:58:49
Клас-клас!!! Мені дуже сподобалось!!!
2017-03-12 23:10:50
Чекав на Вас, Незнайомко)
Дякую. Це моя перша подібна спроба, але, мабуть, не остання, бо реально сподобалось, хоч і без рими та чіткого розміру.)
2017-03-12 23:17:33
на мою думку, це найкраще Ваше!!! Дуже-дуже!
2017-03-12 23:49:10
Можливо тому, що я писав майже без рамок, просто передавав свої думки, не "фільтруючи" їх.
2017-03-12 23:57:37
а я таке люблю)
2017-03-13 00:48:53
Вітаю, Дмитре!
Гарний верлібр, дуже сподобався.
Я теж інколи іх пишу, під настрій...
2017-03-12 21:49:08
Добрий вечір, Андрію)
Це мій перший верлібр. Раніше взагалі не вважах їх за поезію, але це теж, виявляється, досить цікаво)
2017-03-12 23:07:54
Це - справжня поєзія!
Форма не має значення.
Якщо хтось проти цього, хай відповість мені - білі (неримовані) вірші, це поєзія чи ні?
2017-03-13 00:10:51
Особисто я вже розумію, що дарма недооцінював цей вид поезії, адже саме він дає змогу просто написати так, як відчуваєш, написати прямо, майже без обмежень)
2017-03-13 00:15:10
Дуже прикольно! Поважаю тих, хто шукаэ...себе.... Дякую!:)
2017-03-12 21:48:48
Вам теж дякую, що завітали))
2017-03-12 23:08:33
Щоби не метушитись метушливо, скажу лишень: "Чудово"! Шукайте - і знайдете! Тільки не ховайтесь від світу: ховатись від світу інколи можливо, інколи - потрібно і корисно, та тільки на певний, короткий час. Піднята Вами тема - актуальна. Успіхів Вам!
2017-03-12 21:44:54
Щиро дякую Вам!!)
2017-03-12 23:04:49
Дмитре, супер!
Тема торкаеться більш мірою міських людей, які відчувають себе у полоні цівілізації. Оця вся метушня...хай її...я добре розумію Вашу стурбованність, як би не розташування мого місця проживання -у спальному районі міста, я би мабуть з*їхав з глузду......
Але, але...навіть не зважаючи на збіг обставин:
І завтра, можливо, знайду ненароком
щось більше, ніж просто довершену риму,
щось більше, ніж просто довершений розмір...
Натхнення Вам Дмитро, зміст завжди є в справжньому житті, а Душа завжди може розгледіти справжнє повсюди, навіть у місті, бо ми ж його самі наповнюємо.
p,s. а "дивитись на світ широченними зляканими очима"- мені дуже сподобалось, підтверджую, таке буває дійсно......
2017-03-11 07:51:47
Дуже дякую Вам, Крабе
2017-03-11 10:00:25
Сподобалось! Дуже відгукується. Дякую за щирий вірш.
2017-03-10 19:26:44
І Вам дуже дякую, що завітали
2017-03-10 19:29:49
да, как я Вас понимаю.... Мне это стихо близко, спасибо!
2017-03-10 19:21:14
Спасибо за понимание, Яна
2017-03-10 19:23:39

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль??
Регистрация
В прямом эфире
Один, услышав, утвердился...
Другой, напротив, обозлился,-
Их, к сожаленью, большинство...
Иисус собрать детей стремился,
А сатана над Ним глумился,
Распространяя ложь и зло!..
Так и сегодня происходит.
Не научился мир любви!..
Святую Истину находит
Душою кроткий в эти дни!
Рецензия от:
Василий Омельченко
2024-03-29 07:39:50
Просто чудово! До чого ж мальовнично, з великим почуттям описана звичайна, на перший погляд, подорож! Нових вражень і добрих пригод!
Рецензия от:
Владимир Рудов
2024-03-29 06:50:33
Как правдиво!!))
Рецензия от:
Сніжана Назаренко
2024-03-29 06:00:53
На форуме обсуждают
Іде вуйко Хрещатиком - 

Приїжджа людина. 

Запитує у зустрічних: 

- А котра година? 

Перехожі пробiгають, 

Позиркують скоса. 

Той рук(...)
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-03-25 09:59:39
Коли забув ти рідну мову —

яка б та мова не була —

ти втратив корінь і основу,

ти обчухрав себе дотла.


Коли в дорогу ти збирався,

каз(...)
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-03-25 08:29:11
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.