Автор: Дмитро Хмарний
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2017-06-24 22:42:45
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Поглянь...
Ти бачиш, як ніжно лягає тінь?
Ти бачиш, як дивні візерунки
вкривають кімнату?
Рухаються, дихають,
немов то зовсім не кімната,
а щось живе, бурхливе...
Помовчи...
Почуй, як співає пташка на гілці,
почуй, як дрібненькі краплі дощу
стукають в віконце,
просяться в кімнату,
немов то зовсім не краплі,
а сумні спогади...
Зачекай...
Зіграй ще одну пісню,
напиши ще один рядок,
відчуй це душею, живи цим,
згорай і відроджуйся з попелу,
немов ти зовсім не людина,
а загадковий фенікс...
Потерпи...
Прийми химерність цього світу,
витримай хоч один день,
а потім... ще мільйон днів.
Потерпи...
История cоздания стихотворения:
Настанова собі
Душевно откликнулось,
дорогая Жанетта! С теплом души к твоей душе, |
Рецензия от: Елена Максимова 2024-03-29 08:55:12 |
Один, услышав,
утвердился... Другой, напротив, обозлился,- Их, к сожаленью, большинство... Иисус собрать детей стремился, А сатана над Ним глумился, Распространяя ложь и зло!.. Так и сегодня происходит. Не научился мир любви!.. Святую Истину находит Душою кроткий в эти дни! |
Рецензия от: Василий Омельченко 2024-03-29 07:39:50 |
Просто чудово! До чого ж мальовнично, з великим почуттям описана звичайна, на перший погляд, подорож! Нових вражень і добрих пригод! |
Рецензия от: Владимир Рудов 2024-03-29 06:50:33 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |