Автор: Дмитро Хмарний
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2017-09-07 18:50:45
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Ностальгія (верлібр)

Вибрики ранньої осені
вкривають душу зливами...
Змучені посмішки люду
гріють наївною щирістю,
здаються такими безтурботними...

Я й сам посміхаюся інколи...

Інколи згадую вчорашнє дитинство,
химерні тунельчики з піску,
нашвидкоруч збудовані маленькими ручками.
Згадую солдатиків,
які трагічно загинули,
захищаючи мою кімнату від загарбників...
Згадую великого м'якенького ведмедика,
(як я любив з ним спати довгими зимовими ночами...)

А як цікаво було просто кататися на велосипеді,
кружляти навколо старої хрущовки,
оминати автомобілі,
стрибати з бордюру,
а потім кидати його
і хутко бігти додому,
обіймати матусю і розповідати про свої веселі
пригоди...

Чомусь тоді було так легко,
кожна квіточка, кожна комашка
і навіть кожна людина
дарувала нестримні емоції,
навчала любити весь світ...

Чомусь тоді життя текло повільно, непомітно,
немов вузенька річечка...
Кожне мамине слово було особливим, теплим,
кожна посмішка пробуджувала в мені щось світле,
бурхливе,
чисте,
щось, що змушувало й самого всміхатися...

Я й зараз всміхаюся
інколи...

История cоздания стихотворения:

0

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 247

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 4.

Лариса Гараган

Згадка про дитинство завжди зворушує. Гарні спогади.
Нехай і зараз Ваша душа посміхається як можна частіще!

2017-10-16 09:50:50

Дмитро Хмарний

Дуже дякую, Ларисо)

2017-10-16 09:56:42

Лариса Гараган

2017-10-16 09:59:13

Яна Яна

Проникливо... Сподобалося)

2017-10-16 09:43:17

Дмитро Хмарний

Дякую, Яно))

2017-10-16 09:51:08

Краб

Дмитро, дуже щемна згадка про дитинство )) Твої думки, враження ...але мені здається, що нічого страшного не має у теперішньому часі, просто душі властиво пам'ятати більш світлого, доброго ніж поганого )))) Діти не злобливі, вони швидко відпускають від себе те, що їм не до вподоби, це не властиво серцю, не даремно Господь казав, щоб були подібними дітям, бо їх є Царство Небесне-з чистими серцями. Але це мій погляд, зрозумій .
З повагою, Влад.

2017-09-09 09:44:46

Дмитро Хмарний

Згоден з Тобою, Крабе)
Дякую за відгук

2017-09-09 11:17:04

Краб

2017-09-09 14:49:48

Краб

Саме зараз, саме тоді, колі часом(осіннім) вирує ностальгія, твій вірш набирає особливої чинності, Дмитре. Дуже пронизливий.
З повагою, Влад

2017-10-16 09:53:07

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений