Автор: Валентина Дрегваль
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2023-05-08 08:42:31
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Десь у нетрях лісів вже прокинулись мавки...

Десь у нетрях лісів вже прокинулись мавки.
Як їм спалося нині під гуркіт війни?
В завиванні сирен потьмяніли  всі зваби,
Всі принади, всі квіти нової весни.
І сопілка не кличе вже співом солодким.
І обпалений ліс почорнів і принишк.
Лиш розгублені мавки блукають самотньо.
Поховались русалки на дні в глибині.
Перелякані злидні і ті повтікали,
Бо не мають охоти згоріти в хатах.
В чорну пащу війни кинута на поталу
Друга поспіль весна. Квіт її обліта
Сивим попелом мрій. Та калина розквітла
І наллється знов жаром, як літо мине
Поростуть рястом згарища. Й мавки на вітах
Колисатимуть тишу. Повітря хмільне
Знов наллється нектаром весняного чару
Й щебетанням пташиним. І ліс оживе.
Згине, зникне війна, наче чорна примара
На світанку. Й кохання розквітне нове.

История cоздания стихотворения: