Автор: Валентина Дрегваль
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2023-07-23 09:40:24
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

У фотелі пишалися гордо...

У фотелі пишалися гордо
У вітальні ляльки чепурні.
У бабусі була така мода -
Не дозволено гратись мені
Із білявкою в білій сукенці
І з тією рудою в штанцях.
І дорослій мені крає серце
Ця історія. Річ не в ляльках,
Хоча їм не судилося бути
Мені втіхою. Просто крім них
Був і одяг на вихід й на будень,
І парадні сервізи, з яких
Чай пили раз на рік. І в серванті
Пил збирав мерехтливий кришталь.
На щодень тарілки і щербаті
Нам годилися. Кращих бо жаль.
Берегли їх для свята якогось,
Для гостей і на посаг мені.
Так і не прислужилось нікому
Те надбання. Хіба що війні,
Що примусила напризволяще
Залишити усе те майно
У покинутій хаті. Вже б краще
Ще в дитинстві побилось воно,
Ніж пекти прикрим спомином душу.
Та зате добре тямлю тепер:
Жити днем тільки нинішнім мушу,
А не задля якихось химер.

История cоздания стихотворения: