Автор: Олесь Жученко
Тема:Патриотические стихи
Опубликовано: 2016-11-20 09:17:24
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

У котре знов.

У котре знов війна жахлива,
До хати нашої прийшла.
Яка ж така ворожа сила?
За здобич нас собі знайшла.

І це ні німці, ні кітайці,
І навіть ні араби злі.
Це той хто гра на балалайці,
Брати так звані, москалі.

Кацапи- бісова холера,
Мовляв лише вони праві.
Кортить їм клятим людожерам,
,,Братів" напитися крові.

Та захопити нашу землю,
І волю нашу розчавить.
А українців непокірних,
В рабів хутчиш перетворить.

З якого ж це ми переляку,
Терпіти винні москалів?
Ми москаляку на гілляку,
БезжАльно та без  зайвих слів!

Це ви кацапи хай вам трясця,
Раби своїх імперських мрій.
Вам кляті злидні вже не вдасця,
Нас в ,,Руський мир" загнати свій.

Своє ярмо тягніть самі ви,
Якщо вам рабство залюбки.
Нас українців не скорИти!
Нам воля мила навпаки!

Ми українці - Вільні Люди!
І сам ГоспОдь нам заповів.
Свою країну боронИти,
Від усіляких ворогів.

За незалежність, самостійність,
Вмирали наші дідусі.
Та і батьки за свою гідність,
До смерті билися, усі!

Ото ж і ми, як справжні діти,
Своїх батьків, своїх родин.
Повинні ворога трощити,
Під час таких важких годин.

Війна лише нас згуртувала!
І скоро прийде вже той час.
Коли повернемо собі ми,
Тавріду нашу, наш Донбас.

За нами перемога буде!
У пеклі згинуть москалі.
І запанує мир усюди,
На нашій батьківській землі!

История cоздания стихотворения: