Автор: Олесь Жученко
Тема:Патриотические стихи
Опубликовано: 2016-12-27 00:21:08
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Ніщо нас так не згуртувало...

Ніщо нас так не згуртувало,
І сил так не додало нам.
Як московитів злих навала,
Як той їх клятий Путін сам.

Але за це слова подяки,
Хай не чекають москалі.
Ще проженЕмо цих собак ми,
З рідноЇ нашої землі.

Якщо була б у нас потреба,
ЗатИсли б їх, як тарганів.
Але хіба цього нам треба,
Все ж зрозуміло і без слів.

Ми не загарбники, кацапи,
І на відміну ще, від вас.
Не беремО чуже нахрапом,
Як ви наш Крим, чи наш Донбас.

Лише така, як ви мерзота,
Шукає з усіма війни.
Бо ви клінічні ідіоти,
Невиліковні брехуни.

Ви гірші вже, за ісламістів,
Шахидів, смертників отих.
Страшніші навіть за фашистів,
Бо перевершили ви всіх.

Ще, як казав Джохар Дудаєв,
А він є прикладом для нас.
Світ, ще такого зла зазнає,
Русизм побаче без прикрас.

Бо суть, мета, цього русизму
Є найстрашніша в світі річ.
Це справжній шлях до сатанизму,
До вбивств людей і в день і в ніч.

Усіх, хто проти кацапізму,
Проти свавілля москалів.
Проти бридкого путінізму,
Та всіх вас, злобних дикунів.

Але зусилля, ваші марні,
Всі ваші спроби- маячня.
Ми Укри теж солдати славні,
І гнів палає в нас, що дня.

Гнів помсти нашої святої,
В кулак стискається рука.
За смерть усіх нашіх героїв,
Страшна відплата вас чека.

Вже не відпустимо нікому,
Ще й місце в пеклі надамо.
І окупанту будь якому,
І сЕпару, нам все одно.

История cоздания стихотворения: