Автор: Олесь Жученко
Тема:Патриотические стихи
Опубликовано: 2017-06-27 00:07:37
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Від злості, карлик аж трясеться,

Від злості, карлик аж трясеться,
Бо так ненавидить вже нас.
Але йому все ж доведеться,
Крим повернути та Донбас.

А хто поверне хлопців нашіх?
Синів поверне та батьків?
Яких вже вбила, клята Раша,
Країна злих отих вовків.

А скільки в нас людей зазнало,
СтрашнОго горя, шкода їх.
Але Кремлю цього замало,
Він зжерти хоче нас усіх.

А селищ скільки, міст розбито?
Хто в цьому винен, москалі?
Ви ж українців, як бандити,
Зігнали з рідної землі.

І після цього, ви ще й браття?
Та ні, ви- справжні вороги.
Які роздмухали багаття,
Війни страшнОї навкруги.

А ми, ще з вами родичались,
Ганьба за це вже, нам усім.
Ось що від цього з нами сталось,
Донбас в огні, віднято Крим.

Та вас собак, потрібно клятих,
На ланцюзі тримати всіх.
Або, як звірів постріляти,
Бо самозахист це не гріх.

Мав рацію Степан Бандера.
Коли казав, що москалі,
Це кровопивці, людожери,
Ярмо мерзенне  взагалі.

ЗавждИ охочі, ви до крОві,
Це вам, як нА душу ялин.
Чинити зло, ви всі готові,
Бо цар ваш - Дідько є один.

Хохли мої, я вас питаю,
За що нас бог так наказав?
Та сам на це відповідаю,
За те, що ворог нас приспав.

Але повстала Україна,
Народ стулив свої ряди.
І ось нарешті, МИ єдині,
Схід- Захід, рАзом назавждИ!

І ось нарешті, МИ єдині!
Ми Украінці! Козаки!
На вІки,Слава Україні!
Героям Слава на вікИ!

История cоздания стихотворения: