Автор: Олесь Жученко
Тема:Патриотические стихи
Опубликовано: 2017-07-23 03:13:47
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Народе рідний мій, ти мій найкращий,
Ти сАмий найдобріший на землі.
Й тому тобі з усіх, завжди найважче,
Що вічно поруч кляті москалі.
Тому, що поруч, цей сусід кривавий,
Цей нАбрід, бл@дь, ця зграя хижаків.
Усі кацапи це ж - брудні шакали,
Це ж- моторошне кодло упирів.
Вони, як таргани, як ті комахи,
Знову повзуть з усіх щелин до нас.
Але ми помстимося цим невдахам,
Зате, що зруйнували наш Донбас.
Зате, що Крим у нас було віджато,
Зате, що смерть та кров принЕсли нам.
Ще будуть вам катАм сталеві грати,
Та шибениці теж, ще будуть вам.
Й чомУ ж ви всі, безмозкі, наче зомбі,
І мирне не потрібне вам життя?
Потрібні вам, лише ракети й бомби,
Щоб світ весь зіштовхнути в небуття!
Кортить вам нашу неньку захопити,
Оце ,,брати"?! Чорти вас забирай.
Але вже нас ніколи не скорити,
Йди геть руснЯ, а ліпше вже здихай.
Бо ми вам не Абхазія маленька,
Ані Осетія, ані Чечня.
Ми українці і за свОю неньку,
Будемо бити вас катІв, щодня.
Народ мій досить, досить українці,
Терпіти знахабнілих москалів.
Оцих потвор, вони ж усі злочИнці,
Їх треба всіх труїти, як щурів.
А зрадників й також сепаратистів,
Через яких війна прийшла до нас.
До стінки бе жалЮ, як терористів,
Поставимо за Крим та за Донбас.
Як можна край свій рідний запродати,
Це ж наче своЇх зрадити батьків.
Ще й карлику тому, лизати п'ята,
Прийнятно це лишЕ для холуїв.
Рабам не місце, поруч з нами жити,
По нашій навіть човгати землі.
Негайно, як в Одесі , їх спалити,
Нехай йдуть в пекло кляті холуї.
Нехай вже здохне наволоч кацапська,
Відправимо на цвинтар їх усіх.
Щоб вже ніколи нація ця бл@дська,
Сусідів не тиранила своїх.
История cоздания стихотворения:
Дуже вміло відтворені почуття та образи. Гарний стиль та рітмика. Фортуни та оптимізму! |
Рецензия от: Азинелло 2024-03-29 01:44:52 |
Это стихотворение написано очень заботливой и сильной мамой, звучит, как молитва, в ярких лучах добра и надежды, а какая энергетика! Спасибо, Людмила! С уважением! |
Рецензия от: Михаэль Шон 2024-03-28 23:31:35 |
Спасибо, Александр! Добру - быть! И мир не за горами... |
Рецензия от: Ирина Венжега 2024-03-28 21:35:44 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |