Живу поэзией.

Автор: Олесь Жученко
Тема:Гражданская лирика
Опубликовано: 2020-03-07 13:14:06

Про кацапів по братськи...

Кацапам млинцІ тІльки б жЕрти з лопати,
Або на колінах одвІчно стоЯти.
Або знОву гОрдо, сІсти б на плЯшку,
Та й зображАти підсмАжену птАшку.

АбО, як завждИ у сусІда, щось вкрАсти,
А ще й під дверИма у ньОго б наклАсти,
Та пІвників знОву б ліпИти з гівнА,
Така ось Росія вже, ця чарівнА!

А все це томУ, що ,,братИ"- московИти,
НічОго  самІ, більш не здАтні робИти.
ЛедАчі дебіли й тупІ дикунИ,
Ще й вічно бурчАть, як старІ п@рдунИ.

Про те що, якІ ж вони сИльні, відкрИті,
Про те що вони, сАмі прАвильні в свІті.
Й про те, як їм зАздрять, ось ті ворогИ,
Які їх обклАли вже, всіх навкругИ.

Ще й  сАнкцій наклАли на них цілу кУпу,
А ще й на все рИло кацАпське, З@лупу.
Й томУ зажурИлися так москалІ,
В депрЕсію впАли якУсь взагалІ.

ПрожИти не можуть і дня без горІлки,
В постІйнім запОї,  картОнні дурИлки.
Ще й брешуть і брешуть, безрОгі скотИ,
Про те що вони, наші кровні ,,братИ".

Але ж ви ,,братИ", як скажЕні собАки,
Як ті людожЕри, як ті вурдалАки.
Знов крОві людської жадАють вонИ,
Бо це ж  легіон, це ж ордА СатанИ.

РостУть нАче з дУпи у них, рУки- крЮки,
Кацапи, кацапи, незгрАбні тварЮки.
НесУть тільки горе нАм й кожного днЯ.,
Яка ж вона підла, ця клята руснЯ.

Імперію прАгне вонА відродИти,
А як в тій імперії, вільному жити?
Ніхто з нас не мріє втім, жИти  в ярмІ,
Нехай живуть в ньОму, кацапи, самІ!

Нехай раз так хочуть,  живУть ще, рабами,
З отИми своїми царЯми, бл@дЯми.
Але хай не кАжуть і носа сюдИ,
Їх тут не чекатимуть рАйські садИ.

Цю нечИсть кацАпську, будЕмо лупИти!
Бо так лише можна себЕ захистИти!
Від нЕлюдів цих, від цієї ордИ,
БезжАльно, жорстОко, але назавждИ.

А тим все однО, тільки б жЕрти з лопАти,
Або на колінах одвІчно стоЯти.
Та пІвників знову б, ліпИти з гівнА,
Така ось Росія вже, ця чарівнА!

История cоздания стихотворения:

3

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 525

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 7.

Сонячна пошта

Може мати місце і така емоція, бо що посіяли - те й пожинають. Але я солідарна з Віталієм Потаповим. Ви, Олесь, і без сороміцьких слів маєте гостру мову та переконливу логіку побудови думки. Не варто давати привід ворогам використовувати наші висловлювання проти нас. Давайте будемо лупашити їх дуже боляче, але достойно. За змістом цілком згодна - правдиво і влучно!

2020-03-13 21:04:40

Олесь Жученко

Дякую Вам Соняшна, за високу оцінку моєї скромної творчості. Ваші побажання розумію, буду старатися більше не вживати брудних слів Хоча, як вдасться.
З повагою до Вас. Олесь

2020-03-13 21:17:46

Валентина Гришко

Шановний Олесь, не зважаючи на матюки, кожен рядок пробиває серце, тому що боляче, тому що немає пробачення за лють до України від наших балахманних сусідів, за тисячі загиблих, за окуповані території. Все буде Україна, я узнавала. Творчої наснаги та весни у серці.

2020-03-13 20:40:27

Олесь Жученко

Шановна пані Валентина, цілком з Вами згоден, все буде
Україна! Ти розквітнеш наша Ненька!
Сам Господь тризуб несе!
Для всіх справжніх українців,
Тільки, Ти - Понад Усе !
З Повагою до Вас. Олесь

2020-03-13 21:33:48

Валентина Гришко

2020-03-13 21:53:37

Эдуард Неганов

Спасибо, Олесь, за правдивые стихи! Хай Вам щастить!

2020-03-13 20:05:29

Олесь Жученко

Шановний пане Едуард, дякую Вам за підтримку та розуміння. Насправді я завждИ намагаюсь у своїх віршах
наближатися як умога ближче до реальності, до фактології так би мовити. Якщо розібрати кожну стрічку
цього мого витвору, то Ви не знайдете, ані слова брехні.
Та й не має тут ні якої особливої ненависті, лише саркастичні висловлення.
З повагою до Вас. Олесь

2020-03-13 20:20:51

Эдуард Неганов

до победного конца

2020-03-13 21:20:27

Виталий Потапов

Олесь, выбач мене...але на тій справжній Україні не принято було
кидати матюками направо і наліво, ти мій брат..тому прошу не
треба брати приклад з росіян, хай вони лаються між собою, на
Україні свого мата не було...а так ідея розумна, тому що росіянин
розуміє і поважає тільки силу тверезий він, чи то пьяний треба
давати відсіч...хай щастить...

2020-03-13 19:35:39

Олесь Жученко

Шановний пане Віталію, Ви маєте рацію. Дійсно матюків у моїх віршах, щось занадто багато. Але ж я мешканець зі сходу України, а тут у нас так говорять, буквально всі.
Від слова абсолютно! Від старих до малечі. Але я Вас гарно почув й тому буду намагатись із цим щось робити.
З Повагою до Вас. Олесь

2020-03-13 20:09:12

Виталий Потапов

Олесь, я тебе розумію брате, за моєю спиною заводи Росії,
так, що лайкою мене важко здивувати, але ти українець і
ти це ніколи не забувай...але інколи, щоб і до ворога дійшло
можно звертатись на зрозумілій йому мові...вдячний тобі
брате, що не образився...а Східна Україна теж Україна
скрвзь сліди русіфікації...хай тобі щастить брате.

2020-03-14 09:44:03

райка

Шалена ненависть у вашому вірші, хоча я вас розумію, бо ви, мабуть, знаєте про що пишете. Хотілося б читати більш поетичні твори навіть на таку тему.

2020-03-13 00:30:21

Олесь Жученко

Шановна пані Раїсо, я ж якщо чесно, не вважаю себе поетом, я скоріш працюючи в сфері контрпропаганди,
Не було б шаленої Українофобії з боку всіх тих козломордих та свинорилих покидьків, які вічно лізуть до нас у браття, тоді б можливо я і не писав би цього.
З Повагою до Вас. Олесь

2020-03-13 20:35:43

райка

Плох солдат, что не мечтает стать генералом.(с)Та все ж поважайте себе , бо Шевченка, що писав без матюків, й досі бояться. Тож шануймося і плекаємо Наше Слово!

2020-03-14 18:29:41

Лера Леонова

Я не верю, что Вы и в жизни такой. Как будто играете роль.

2020-03-12 21:03:06

Олесь Жученко

Ув. Лера, ну конечно же я в жизни мягче и добрее, чем мой ЛГ, аватарку которого, Вы всегда лицезреете на моей странице. Все мои стихи, это его работа, я лишь слегка их редактирую, так сказать перевожу их в более читабельное состояние. Ибо в любом другом случае, они были бы заблокированы портальной цензурой
С Ув. Олесь
Постскриптум: Со всеми его стихами, абсолютно согласен!

2020-03-13 18:49:10

Лера Леонова

Правда? Я просто знала одного человека, он умер, к сожалению, в 33 года. Так вот, он всегда разговаривал с кем-то на своём плече. Он называл его "Витя" , не знаю почему. Это был вполне здоровый, не психически больной, одновременно злой и добрый человек. За пол года до смерти, он мне сказал:"Витя ушёл. Его больше нет!". И потом, он года по ночам просто орал в угол.Видел там каких-то демонов. Это реальная история.

2020-03-13 19:16:16

Лера Леонова

ЗА пол года...

2020-03-13 19:17:26

Олесь Жученко

Ув. Лера, в жизни всяко-разно бывает, каждому, как говорится свое, а свое не каждому
У меня среди моих друзей есть и Вити, но никому из них, место на своем плече предлагать не стану
С Ув. Олесь

2020-03-13 19:56:16

Лера Леонова

Вам очень повезло. У меня нет друзей....

2020-03-13 19:57:18

Олесь Жученко

Шановна пані Лера, тоді Вам потрібно звернутися до творчості Омара Хайяма, мого найулюбленішого поета та великого мудреця. Читання його притч та рубаїв, допоможе Вам навіть і в цьому питанні.
З Повагою до Вас. Олесь

2020-03-13 20:47:57

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений