Автор: Шевчук Любовь
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2018-03-13 15:37:26
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Не схожі ми

Любов Шевчук
Не схожі ми

З Марса- чоловік, жінка –з Венери,
Землі тяжіння і полярність їх.
З’єдналися планети, як партнери,
Стріли  Амура,   влучили у них.

Вона- вечірній присмак матіоли,
Душу п’янять - сонати солов’я.
Він воїн, захисник, який ніколи,
Не зрадить, так створилася сім’я.

Пристрасті вогонь і непритомність,
Господь душі приліпив і поєднав.
Подарував кохання неповторність,
Безсмертя і чутливість душам дав.

Їх почуттів лавина накривала,
З’явилося на світ нове життя.
Турботу материнську проявляла,
Дитя змінило світосприйняття.

Доцільність чоловіка промовляє,
Его, розум і сумління верховіть.
Свої межі він і  жінку захищає,
На боці правди, гідності стоїть.

Нерозуміння в сутінках блукає,
Образа ставить мовчазну печать.
Добро лікує , серце  відчуває,
Дає наснагу  заново почать.

Впертість їх, примушує пручатись,
Шукати прихист, спокою заток.
Приниженням вважає вибачатись,
Руйнує вже збудований місток.


Однієї ви медалі  половинки,
Чому розбіжність виникає знов?
Всесвіту  розгублені частинки –
Притягне розуміння і любов!

История cоздания стихотворения: