Автор: грустный барабанщик
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2017-07-22 03:01:19
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Більше не можу знаходитись тут,
Серед уламків зруйнованих доль,
Тих, хто хапає останню надію,
Тоне, востаннє блазуючи роль
Вільних, блаженних, позбавлених смут,
Тих, хто чекає одвічно «момент»,
Сліпо втрачаючи всі їх одразу,
Бавлячи цим лише зграю ілюзій
Хижих, противних - липучу заразу:
Нищила й знищить свідомість ущент.
День - це момент і краплина - момент,
Складена рівно у стосики вічність.
Жити - момент, мов відкладена мрія,
Зібгана в жмут та розтринькана цінність -
Купка із днів, мов зів'явший букет.
Марно ідуть, без мотиву вмирають,
Грають на «буде» і «встигну» думках,
Тягнуть ярмо та радіють у тузі,
Пізно прозріють, «момент» у руках..
Жаль, що це тільки дійшовши до краю..
История cоздания стихотворения:
22.07.17
02:55
Спасибо, Александр! Добру - быть! И мир не за горами... |
Рецензия от: Ирина Венжега 2024-03-28 21:35:44 |
Жила - была однажды, Прекрасная ЛЮБОВЬ. Но предали невежды, И лилась ЕЁ кровь. А дальше, воскресала, У всех кто полюбил. Взамен, ни грош не брала, С НЕЙ в счастье каждый жил! |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-03-28 21:24:32 |
Чудесно, словно песня. Спасибо, Ира. С теплотой и наилучшими пожеланиями к Вам. |
Рецензия от: Таня Яковенко 2024-03-28 21:09:39 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |