Автор: Джаспер Блек
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2017-02-03 19:38:44
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Дуалізм і абсолют

У темних очах – просвітлення, космос;
У світлих очах – зажура й печаль.
Нам всім у житті буває непросто,
І декому з нас частіше, на жаль…

Одні, мов Сізіф, камінь тягнуть угору,
А інші душевно горять і летять.
Та зрештою всі полягають від мору,
Душевно чи тілом, колись та згорять.

Стояти чи бігти – нічого не зміниш,
Від долі своєї кудись не втечеш.
Але не боротись і жити без зміни -
Таким чином, друже, життя не збагнеш.

У всіх людей знайдеться щось для печалі,
Та в сумі не можна життя протягнуть.
Всім треба його пізнавати надалі,
А сум лиш туманить есенції суть…

История cоздания стихотворения:

Вірш - дитя внутрішньої проблеми дуалізму і спроба визначити хоч щось конкретне.