Автор: Василенко Анатолий
Тема:Сатирические стихи
Опубликовано: 2017-04-11 15:38:35
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

І ПОМАРАНЧЕВИМ, І ГОЛУБИМ, І НЕ НАРОДЖЕННИМ.

Ви не соромтеся панове,
Нам свинство аж ніяк не нове,
І сала шмат немовби стяг.
А про таку звичайну справу,
Як хліб та хрону на приправу
Та добру чару, Бог ти мій,
Це ж прямо свято. Але стій,
Я ж не про свині, а про свинство.
А це, шановне товариство
Хоч власним салом і трясе,
Але достатку не несе
Нам ні до столу, ні додому,
Та ще й останнє рознесе,
Собі те взявши за основу.
Отож про свинство. Це не сало
Хоча останнього й не стало
У нас сьогодні, щоб на всіх.
На жаль в останні роки гріх
Цей нас торкнувсь таки нівроку.
Та хоч з якого глянь де боку
На наше свинство, то в журбі
Навряд світ здастся цей тобі,
Бо свинство сите, бо веселе
Триповерхові хлів-оселі
Заполонило всі як є,
І гучно рохка, і жує
Все щось з державного корита,
І купи гною скрізь кладе
А все коріння, як підрите!
Але ж і свинство, світ мій Боже,
Таке у нас лиш бути може!

                            2005р.

История cоздания стихотворения: