Число 28. Як знищували українську мову / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
|
Автор: Олександр Колосок
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2020-04-24 19:55:00
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
В проталу землю покладу зерно,
краплину дощову долонею спіймаю...
На цій землі живу уже давно.
Я знаю все. І нічогісінько не знаю.
Вінець природи, видумка її, -
я дихаю безсмертною любовью!
Чи будуть прощені, о Господи, Тобою
блаженнії невігластва мої?
Зриваю з дерева дозрілий плід,
чарівну квітку пещу і лелію, -
у всьому бачу я довершенності слід,
а хто його лишив не розумію...
І що тут метушитися, роптать,
кидатися словами так бездумно,
коли вогню веселому під стать
згорає легко серце нерозумне.
Не так вже й боляче в цю землю відійти —
по зернятку, по искрі, по кровинці...
Tільки буття зеленая травинка
невтомно мої губы холодить...
История cоздания стихотворения:
Чудовий сюжет. Дякую за позитив. |
Рецензия от: Таня Яковенко 2024-04-23 13:41:31 |
Оце так загадка!
Молодець, Руслан,
відгадав швидко. Дякую, Олю. Нагода відволіктись від війни, хоча б на мить. З найкращими побажаннями до Вас. |
Рецензия от: Таня Яковенко 2024-04-23 13:39:40 |
Цікавий сюжет,
Володимире. Нехай щастить Вам, успіхів під мирним небом. |
Рецензия от: Таня Яковенко 2024-04-23 13:32:59 |
Мне любая музыка нравится если это музыка, а не какафония. (...) |
Рецензия от: Мишигас 2024-04-22 10:30:06 |
У одних голова на
двери, И ученье про мертвого плотника Разжигает страсти внутри, Не понять им простого работника, Восхищённого с фузом гитарой...(...) |
Рецензия от: Атеист 2024-04-17 22:27:42 |