Число 28. Як знищували українську мову / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
Автор: Александр Алексеевич Защитник
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2018-10-10 11:50:59
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Знову Осінь... летять птахи!
Заблукали, у минуле мої сни
Ті хто поряд, шляхами йшли
Залишили біль пекучий у душі
Нескінченними, йдуть дощі
Вітер, віє і співає, у журбі...
Те, що було, не повернеш знов
Серце стиле не зігріє жаром кров
Віддалилось все, не має вороття
Сумом бавилось, таке воно буття
Так хотілося у старість поряд йти
Та в останнє напишу свої думки...
Листя, жовтим, вогнем горить
Промайнуле не забуло і корить
Йду від себе... у загублені світи
Тільки Осінь, та навіяні Вірши!
История cоздания стихотворения:
Александр Защитник, 2018
Дуже гарно про "квіти дощів". |
Рецензия от: Фома К 2024-04-23 16:51:17 |
Фармацевтична
енциклопедія піша, што
яна памерла ў 2014
годзе, займалася ўсю кар'еру супрацьпухліннымі прэпаратамі і таксікалогіяй, у вас з Лорай звязаная нейкая асабістая гісторыя? |
Рецензия от: Серж Песецкий 2024-04-23 16:44:31 |
бог курит в сторонке? ему не до вас, а с богом подонки стреляют не в нас? |
Рецензия от: Серж Песецкий 2024-04-23 16:31:44 |
Мне любая музыка нравится если это музыка, а не какафония. (...) |
Рецензия от: Мишигас 2024-04-22 10:30:06 |
У одних голова на
двери, И ученье про мертвого плотника Разжигает страсти внутри, Не понять им простого работника, Восхищённого с фузом гитарой...(...) |
Рецензия от: Атеист 2024-04-17 22:27:42 |