UA
|
Число 28. Як знищували українську мову / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
|
|
Автор: Сонячна пошта
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2017-08-24 00:54:46
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Океани сонця
Якщо ти не бачиш світла на горизонті,
значить світло всередині тебе.
***
Опинившись над обривом
край зруйнованого міста –
на повтор звучить мотивом
давній сон з бентежним змістом.
Де немає анікого…
Пил накрив краси уламки,
попелища мовчазного
та надій твоїх останки.
То твій дім – далекий всесвіт.
Саме це твоє минуле –
заповітний мудрий розквіт,
що так швидко промайнуло.
Дивним чином не забулось…
Не потрібно закриватись!
Не дарма ж те повернулось,
на що й годі сподіватись.
В цьому світі як чужинець,
повз життя бредеш безсило.
Пам’яттю колишніх вчинень
посмішку в очах згасило.
Та колись зустрінеш погляд
рідний і близький – раптово
захлисне потужний спогад,
наче хвиля лазурова.
Як повернення додому,
за яким весь час сумуєш,
де все миле і знайоме.
Тільки там себе відчуєш.
Увірветься знову в душу
сонце, що давно чекаєш.
Я тобі сказати мушу:
світла довго не сховаєш.
Бо якщо його не бачиш
зараз ти на виднокраї,
і здається, що неначе
хижим сумом роздирає,
та проте чиїсь недобрі
дні собою зігріваєш –
значить, ти в собі той обрій
разом з сяйвом зберігаєш…
Щоб для інших бути Сонцем
щоб комусь світити в радість,
стати щастя оборонцем,
залишивши зовсім малість.
Із дрібнішої краплини
розтечуться океани,
що в прийдешнє сонцем плинуть,
без ілюзій та омани.
Щиро все тепер вдається.
Не шукаючи розради,
завдяки тобі сміється
хтось один, тебе заради.
А всередині та зрілість,
що не знає більше болю –
лиш ступає біла ніжність
по ромашковому полю…
Як тоді над головою –
два світила одночасно.
Розлучились з самотою,
щоб щасливити незгасно.
13.08.17
История cоздания стихотворения:
* край – в значенні біля, близько
0
Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 1093
Рецензии
Нехай океани сонця будуть нескінченно лагідними до Вас.
і приємна композиція: багатенько не пустих рядків...
дякую, Сонценошо, за черговий лист, й разом щасти!!!
мені згадалося в читанні й своє: не ще, а вже, літнє; не знаю, чи було тут, а шукати немає бажання.
знаю, що мав його на ближньому згарищі, то наразі там і поновлю: як є бажання, додам і до відгуку.
але, попереджаю: воно теж не куце...
Пошта всім за передплатою - хто на що заслуговує, те й отримує... 
Звісно, хочу прочитати Ваше послання, додайте, будь-ласка. Співзвуччя однодумців найцінніше...
з осіннім громом пані?
Але прикро, що і тут немає Вашої незабутньої Океанії... (я шукала
)Дякую за добрі побажання. Обопільно!
Це - Океанiя!..
найглибший — неба океан:
найчудернацькі риби там;
на його дні зірки небесні,
й на тому тлі діла чудесні...
вночі дрейфує найохоче,
себе напружувать не хоче;
на плині ночі найпомітня:
медуза місяця самітня...
та як затягує поверхню
якимись хмарами й дощами;
або забілює снігами:
чи у туман вмакають землю...
як одрізає нас од світу!
ані привіту з того світу!!
ні неба, ні його склепіння!!!
й натягується пуповиння...
чи цим, — обурені вітри,
що зазвичай метуть двори;
бо переймають неподобства,
та розганяють темні хлопства...
яснІ, устеляться проміння
на піднебеснеє тремтіння;
і просто в небо плигне сонце:
сей світ обризкає, обсяє...
весь — височіє, — океан!
весь височіє, — тут і там!
наніч піднімуться й зірки:
порухатись, подИхати...
й повисочіти!!
і я твій берег, океан, —
до тебе височію й сам, —
А ВИСОЧІЮ ...
**************************
й усим зичитиму...
тільки що не Вася був?
а світило б щось і сонцю -
знов промінчик при віконцю!!
Будьмо з тостом: Будьмо всяко, Люди яко???
значить світло всередині тебе. "
а до нього, гостювати б не до вати...
чи то воно якась старенька луна до чогось??
ЕСТЬ - НЕТ - ТЬМА - СВЕТ...
пусть название побудет и формулой содержания?
~
кто-то тронул дверь,
или стук потерь, —
чудится?
пробегут шаги,
затонув в дали
улицей?
соловьёв заря —
для души пора
каяться?
вот и эта ночь
не уходит прочь,
мается?
~
~
с эхом лисьих троп
быстрый птичий взлёт
стаится!
к паутинкам встреч
обострённость свеч
тянется!
крик пронзит зенит,
тонко вспыхнет нить;
рассветёт!
ночь, скользнув с плеча,
стынет, горяча:
с в е т о х о д !
Та й сховати щось од Вас у міжряддях нереально. Ви розвідник?
Луна, звісно луна... Від зіткнення доль вона йде роками, а іноді - з життя до життя...
Дякую!
а надибувати те саме - справа нехитра!
то хай кожен раз і світає!
......світає - і душа спускається на обрій
( 
)
З неодмінним теплом та взаємними побажаннями.
Ви дуже красиво, образно, поетично розповіли, як здорово віддавати тепло, зігрівати душі тих, хто поряд.
Гарний вірш... викликає натхнення.
Дякую!
Дуже вам вдячна, Олексію!
З найкращими побажаннями!
Давня японська мудрість (З вчення Дзен).
| Олеже, дякую за музику твоєї душі. Розумію, що не про "дикий восторг..." Але музичність найболючішого, мене вразила, у твоїх словах. Все ж, як ніжно ти розмовляешь із боллю.... |
| Рецензия от: Фео РальФей 2024-04-27 02:04:22 |
| Важко додати по темі, бо
все чітко зазначено. Чудовий вірш, наче для учнів школи написаний. |
| Рецензия от: Невтримний 2024-04-27 00:09:15 |
| Дуже красивий квіт. Іноді буває таким, що тягне на витвір мистецтва. Гарний вірш, навіть зі згаданим сумним сьогоденням. |
| Рецензия от: Невтримний 2024-04-26 23:59:00 |
| Люблю рок-музику. Люблю
слухати Фреді Меркурі.
Обожнюю Believer. Людмила Варавко, дякую вам за "тепло душі". Я неадекватна людина, т(...) |
| Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-04-25 11:58:28 |
| Most Popular Rock Songs
On YouTube 1 Passenger | Let Her Go 3.7B 2 Imagine Dragons – Believer 2.6B 3\4 The Chainsmokers & Coldplay - Something Just(...) |
| Рецензия от: Серж Песецкий 2024-04-23 23:49:15 |