UA
|
"Українців можна приспати, надурити, але неможливо залякати". 10 цитат братів Капранових / АП Т. Лавинюкової. "Важлива подія" / |
|
Число 27. Як свиня на небо гляне. Десять цікавих українських фразеологізмів / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
|
|
Автор: Сонячна пошта
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2017-10-02 17:33:28
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Кохання кольору троянд…
Передчасно заплакали квіти за нами, невтішно.
ОбсипАлись багрові пелюстки, мов сльози сердець.
Уникаючи слів, ми прощалися надто поспішно,
ризикуючи все, що відчули, звестИ нанівець.
Ти не взнаєш чому охололо тремтливе бажання,
як думки спорожніли, і вицвіла мрія за день.
Як зростають години, що прагнуть міцного мовчання,
та зривається замість повітря зневіра з легень.
Не дізнаєшся, бо не спитав та не зміг зрозуміти:
мовби сито, ретельно просіюю біль крізь себЕ.
Це від смутку і відчаю погляду ніде подіти.
Та непроханий, в’їдливий розпач не скоро мине.
Збережу я у спогадах те неймовірне тяжіння
променистих очей і чуттєвого вигину губ…
Та не зможе забутися, навіть крізь докір сумління,
найпалкіша і найнеобачніша з безлічі згуб.
Пам’ятатиму тихий та сонячний, лагідний вечір,
і тепло у долонях, і погляд нестримно-п’янкий.
Незахмарене небо за мить розлилось з порожнечі,
як червоне вино, залишаючи присмак терпкий…
Пломенітиме зустрічі нашої пристрасний колір.
А вишневий коханню дозрілому так до лиця!
Пригадається посмішка ніжна твоя мимоволі…
Наостанок, ти стати щасливим мені обіцяй.
Задивилися квіти з вікна чудернацького міста,
подаровані зовсім недавно – не вийшов їм строк.
Розгубилися дні, як блискучі перлини намиста,
щоб зв’язати їх разом – у долі немає ниток…
Споглядаю зів’ялі роки та пониклі надії.
Догорає невпинно букета бордовий вогонь.
Засоромилась осінь від сонця і знов золотіє,
а троянди у вазі схилились від суму мого…
Похилились троянди дочасно від суму мого…
История cоздания стихотворения:
23.09.17
0
0
Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 3726
Рецензии
Всего рецензий на это произведение: 17.
Суперрррррррррр!!!!!!!!!!!!!!!!!!! Нет слов! Пробирает и возвращвет в прошлое!..
2019-02-02 03:23:13
Спасибо, Зоряна. 
Ваша страничка долго была закрыта... С возвращением.
Ваша страничка долго была закрыта... С возвращением.
2019-02-04 22:23:52
Добрий день. Побачив, як Ви старанно написали наголос у виразі "крізь себЕ". Ось правило:
Якщо при займеннику є прийменник, то наголошується перший склад. У
родовому відмінку — до ме́не, від те́бе, для ньо́го (йо́го), проти не́ї, біля се́бе, без ко́го,
серед чо́гось і т. д.
Як би нам всім цього не хотілось, все ж правильно буде "крізь сЕбе".
Якщо при займеннику є прийменник, то наголошується перший склад. У
родовому відмінку — до ме́не, від те́бе, для ньо́го (йо́го), проти не́ї, біля се́бе, без ко́го,
серед чо́гось і т. д.
Як би нам всім цього не хотілось, все ж правильно буде "крізь сЕбе".
2018-04-09 20:49:51
Поняття «читацький наголос» не існує. Читач – це той, хто націлений на розуміння, усвідомлення, сприйняття.
Для об’єктивної, компетентної відповіді щодо наголосів слід звернутися до наукових основ (теорії літератури). Розділ мовознавства, в якому досліджується система наголосів будь-якої мови або групи мов, називається акцентологія (лат. Accentus - наголос, грец. Logos - слово). Оскільки, з одного боку, наголос – явище фонетичне, з іншого - пов'язане з граматикою, відповідно вивчаються два аспекти наголосів – фонетичний та морфологічний. Існують різні підходи щодо типізації та класифікації видів наголосів, але неодмінним є розрізнення наголосу словесного, логічного та емфатичного (від грец. emphasis – виразність).
https://studopedia.org/6-2200.html
Дослідження українського наголосу проводив Олександр Опанасович Потебня – видатний український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч, доктор філології, професор, член-кореспондент Петербурзької Академії наук з 1875 р., член багатьох (у тому числі зарубіжних) наукових товариств. Вчений аналізував наголос у зв‘язку зі словозміною і словотворенням на матеріалі східнослов‘янських і південнослов‘янських мов. Починаючи з 1945р., ім’ям О. О. Потебні названо Інститут мовознавства Національної академії наук України.
Важливе значення для вивчення наголосу української мови і розуміння акцентування слів та їх граматичних форм мають праці Івана Огієнка, присвячені висвітленню історії українського наголошування, також дослідження І.Верхратського, В.Охримовича, К.Ганкевича, Е.Огоновського, академіка Л.Булаховського, А.Білоштана, З. Веселовської, академіка В. Скляренка, В.Задорожного, В.Винницького. На сучасному етапі розвитку акцентологічної науки проводяться експериментальні дослідження словесного наголосу (Т. Бровченко, Н. Тоцька), аналіз особливостей діалектного наголосу, його впливу на розвиток й формування літературної норми (І. Матвіяс, І. Варченко, Я. Пура, І. Омельченко, Д. Бандрівський, П. Чучка, Г. Кобиринка, К. Іваночко), вивчаються питання наголошування різних лексико-граматичних класів (О. Романченко П. Мацьків В. Гальчук).
Проведене нашою сучасницею Лесею Іванівною Легкою (кандидатом філологічних наук) ДОСЛІДЖЕННЯ НАГОЛОСУ В ПОЕТИЧНИХ ТЕКСТАХ, дозволило зробити наступні висновки.
«Наголос має важливе значення у системі ритмомелодійних засобів українського віршування, бо він виступає елементом ритмічної організації вірша, виконує важливу роль у формуванні мовленнєвої звучності, стилістичної довершеності. З’ясування стилістичного навантаження наголосу в мові творів певного періоду чи доробку автора – один із важливих аспектів індивідуальних мовостилів.
У поезії проявляються індивідуальні риси мовленнєвої практики автора, зважаючи на жанрову специфіку: проникнення акцентних діалектизмів, авторські наголоси тощо. Особливості наголошування лексем в поезії зумовлені різними причинами: версифікаційним малюнком, ритмічною і фразовою організацією, збереженням чи свідомим порушенням відповідного метру вірша, дотримуванням ритму при перекладі поетичних творів, а також різними просодичними ситуаціями. (…)
Поетичне мовлення має свою специфіку, позаяк у ньому зберігаються загальні тенденції літературної мови та відображено індивідуальні риси поетично-мовленнєвої практики автора. Поезія – потужний фактор впливу на кодифікацію наголосу, формування літературної наголосо́вої норми. Закріплення наголосу та його вживання залежить від популярності та поетичної майстерності автора».
Примітки:
Лексе́ма (від грец. λέξις — «слово», «мовний зворот») — слово як самостійна значеннєва одиниця, яку в мовознавстві розглядають у сукупності всіх своїх форм і значень.
Просо́дія (дав.-гр. προσῳδία — наголос, приспів)
• Просодія (мовознавство) — вчення про просодичні елементи мовлення (мелодика, відносна сила вимови слів та їхніх частин, співвідношення відрізків мовлення по довготі, загальний темп мовлення, паузи, загальне темброве забарвлення тощо) та їхнє функціонування.
• Просодія (літературознавство) — вчення про співвідношення складів у вірші; сукупність правил віршування, розділ віршознавства, що містить класифікацію метрично важливих складників віршованого мовлення. Так, у силабо-тонічному віршуванні просодія визначає наголошені та ненаголошені склади тощо.
Для об’єктивної, компетентної відповіді щодо наголосів слід звернутися до наукових основ (теорії літератури). Розділ мовознавства, в якому досліджується система наголосів будь-якої мови або групи мов, називається акцентологія (лат. Accentus - наголос, грец. Logos - слово). Оскільки, з одного боку, наголос – явище фонетичне, з іншого - пов'язане з граматикою, відповідно вивчаються два аспекти наголосів – фонетичний та морфологічний. Існують різні підходи щодо типізації та класифікації видів наголосів, але неодмінним є розрізнення наголосу словесного, логічного та емфатичного (від грец. emphasis – виразність).
https://studopedia.org/6-2200.html
Дослідження українського наголосу проводив Олександр Опанасович Потебня – видатний український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч, доктор філології, професор, член-кореспондент Петербурзької Академії наук з 1875 р., член багатьох (у тому числі зарубіжних) наукових товариств. Вчений аналізував наголос у зв‘язку зі словозміною і словотворенням на матеріалі східнослов‘янських і південнослов‘янських мов. Починаючи з 1945р., ім’ям О. О. Потебні названо Інститут мовознавства Національної академії наук України.
Важливе значення для вивчення наголосу української мови і розуміння акцентування слів та їх граматичних форм мають праці Івана Огієнка, присвячені висвітленню історії українського наголошування, також дослідження І.Верхратського, В.Охримовича, К.Ганкевича, Е.Огоновського, академіка Л.Булаховського, А.Білоштана, З. Веселовської, академіка В. Скляренка, В.Задорожного, В.Винницького. На сучасному етапі розвитку акцентологічної науки проводяться експериментальні дослідження словесного наголосу (Т. Бровченко, Н. Тоцька), аналіз особливостей діалектного наголосу, його впливу на розвиток й формування літературної норми (І. Матвіяс, І. Варченко, Я. Пура, І. Омельченко, Д. Бандрівський, П. Чучка, Г. Кобиринка, К. Іваночко), вивчаються питання наголошування різних лексико-граматичних класів (О. Романченко П. Мацьків В. Гальчук).
Проведене нашою сучасницею Лесею Іванівною Легкою (кандидатом філологічних наук) ДОСЛІДЖЕННЯ НАГОЛОСУ В ПОЕТИЧНИХ ТЕКСТАХ, дозволило зробити наступні висновки.
«Наголос має важливе значення у системі ритмомелодійних засобів українського віршування, бо він виступає елементом ритмічної організації вірша, виконує важливу роль у формуванні мовленнєвої звучності, стилістичної довершеності. З’ясування стилістичного навантаження наголосу в мові творів певного періоду чи доробку автора – один із важливих аспектів індивідуальних мовостилів.
У поезії проявляються індивідуальні риси мовленнєвої практики автора, зважаючи на жанрову специфіку: проникнення акцентних діалектизмів, авторські наголоси тощо. Особливості наголошування лексем в поезії зумовлені різними причинами: версифікаційним малюнком, ритмічною і фразовою організацією, збереженням чи свідомим порушенням відповідного метру вірша, дотримуванням ритму при перекладі поетичних творів, а також різними просодичними ситуаціями. (…)
Поетичне мовлення має свою специфіку, позаяк у ньому зберігаються загальні тенденції літературної мови та відображено індивідуальні риси поетично-мовленнєвої практики автора. Поезія – потужний фактор впливу на кодифікацію наголосу, формування літературної наголосо́вої норми. Закріплення наголосу та його вживання залежить від популярності та поетичної майстерності автора».
Примітки:
Лексе́ма (від грец. λέξις — «слово», «мовний зворот») — слово як самостійна значеннєва одиниця, яку в мовознавстві розглядають у сукупності всіх своїх форм і значень.
Просо́дія (дав.-гр. προσῳδία — наголос, приспів)
• Просодія (мовознавство) — вчення про просодичні елементи мовлення (мелодика, відносна сила вимови слів та їхніх частин, співвідношення відрізків мовлення по довготі, загальний темп мовлення, паузи, загальне темброве забарвлення тощо) та їхнє функціонування.
• Просодія (літературознавство) — вчення про співвідношення складів у вірші; сукупність правил віршування, розділ віршознавства, що містить класифікацію метрично важливих складників віршованого мовлення. Так, у силабо-тонічному віршуванні просодія визначає наголошені та ненаголошені склади тощо.
2018-04-11 17:36:24
Стосовно вжитого авторського наголосу в даному вірші, є певні передумови.
По-перше, слово «крізь» займає особливе місце. На основі проведених етимологічних досліджень вважається, що колись воно було прислівником. Підтвердженням цього є наявність споріднених слів «крізний» (який проймає наскрізь), «крізні́ти» (просвічуватися) та похідних від «крізь» – «наскрізний», «на́скрізно», «на́скрізність». У сучасній мові слово «крізь» є похідним прийменником (рос. производным предлогом). Незважаючи на те, що слово «крізь» частково втратило свою самостійність як частина мови і стало прийменником, який вживається із знахідним відмінком іменника або займенника, а колишній прислівник «крізь» трансформувався у більш звичне «наскрізь», у народній мові вираз «пройти крізь» використовується і має дещо інший семантичний відтінок, між при конкретизації «через що».
По-друге, ввічлива людина намагається не вживати часто займенник «я» та, за можливості, взагалі його уникає. Саме так побудував свою розповідь автор і у даному випадку.
Академічний наголос «крізь сЕбе» - є для цього твору надто акцентованим, підкреслено-гучним, недоречним. На противагу «крізь себЕ» - слабко наголошений варіант (рос. «слабоударяемый»), стишений. Таким чином, інтонаційне зміщення повністю відповідає авторському задуму.
По-перше, слово «крізь» займає особливе місце. На основі проведених етимологічних досліджень вважається, що колись воно було прислівником. Підтвердженням цього є наявність споріднених слів «крізний» (який проймає наскрізь), «крізні́ти» (просвічуватися) та похідних від «крізь» – «наскрізний», «на́скрізно», «на́скрізність». У сучасній мові слово «крізь» є похідним прийменником (рос. производным предлогом). Незважаючи на те, що слово «крізь» частково втратило свою самостійність як частина мови і стало прийменником, який вживається із знахідним відмінком іменника або займенника, а колишній прислівник «крізь» трансформувався у більш звичне «наскрізь», у народній мові вираз «пройти крізь» використовується і має дещо інший семантичний відтінок, між при конкретизації «через що».
По-друге, ввічлива людина намагається не вживати часто займенник «я» та, за можливості, взагалі його уникає. Саме так побудував свою розповідь автор і у даному випадку.
Академічний наголос «крізь сЕбе» - є для цього твору надто акцентованим, підкреслено-гучним, недоречним. На противагу «крізь себЕ» - слабко наголошений варіант (рос. «слабоударяемый»), стишений. Таким чином, інтонаційне зміщення повністю відповідає авторському задуму.
2018-04-11 17:39:18
Читачів взагалі не існує. Ба, скільки теорії. А він, читач, якого не існує, все одно, от зараза, буде читати "крізь сЕбе". Бо в школі багато хто з них таки вчився.
2018-04-11 20:00:43
А чи допомогло? 
Адже використовуючи Вашу, Геннадію, лексику - знову "ні про що".
Адже використовуючи Вашу, Геннадію, лексику - знову "ні про що". 2018-04-11 21:23:18
Я ж не против, главное, если когда-нибудь будет продаваться книга в магазине, надо будет не забыть приложить к ней подробную инструкцию, а то некоторые, учившиеся в школе не на три с половиной, запутаются и ещё вдруг не купят. Объяснять там не получится, так что начинать заботиться о разъяснении ударений надо уже сейчас. :-))))
2018-04-12 00:09:33
Нет, просто пытаюсь возможно перспективную украинскую поэтессу отучить от "теорий" и сдвинуть с уровня, который выглядит как написанное большими прописными буквами слово "АМАТОРСТВО".
2018-04-12 00:49:13
Привчають котиків... А людина має свою думку, яку потрібно навчитись поважати, тим більше - якщо вона аргументована. Зробіть таку ласку, пане Геннадію, додайте мене до свого списку абсолютно безперспективних авторів. Марнота це все, що відволікає від суспільно важливих справ і творчості.
2018-04-12 11:12:32
чи то троянди, чи любов, - тужавіла й темніла при початку?
а я побачив кількість рядків і якось розгубився: але це враження відкоректувалося слідом на "виговоритися".
як літературна тема, любов із самих постраждалих через авторів тем: а читачу край потрібно пересвідчитися, чи автор відбуває номер, чи щось інше.
нам з Вами повезло у цих 2-х якостях, дякувати Богу; але зичу персональних термінових покращень (а як на мене, відгук задовгий...)
а я побачив кількість рядків і якось розгубився: але це враження відкоректувалося слідом на "виговоритися".
як літературна тема, любов із самих постраждалих через авторів тем: а читачу край потрібно пересвідчитися, чи автор відбуває номер, чи щось інше.
нам з Вами повезло у цих 2-х якостях, дякувати Богу; але зичу персональних термінових покращень (а як на мене, відгук задовгий...)
2018-04-09 20:27:55
Ретро-джаз, співається дуже швидко. Робочий матеріал, бо один рядок треба було замінити і один куплет скоротити. Так ми і не дійшли згоди який... Дякую, Юрію Павловичу! "Поки живу - сподіваюсь".
2018-04-09 21:15:31
Дуже проникливий, щирий і хвилюючий душу вірш, Сонечко. Дякую!
2018-02-02 14:43:30
Вельми вдячна Вам, Миколо! Нехай душа хвилюється тільки від взаємного кохання... 
2018-02-05 14:40:25
Гарний вірш. Глибокий, пронизливий, відвертий. З добре відчутними нотками гіркоти ти суму... А довгий рядок всі це відчуття ще й посилює при прочитанні. Сподобався, Сонячна! Вмієте Ви передати силу почуттів! Дуже переконливо і майстерно! З повагою Юлія.
2017-10-07 20:21:10
Такое сложное стихо, но такое красивое! Интересные образы - зростають години, зривається замість повітря зневіра з легень. Получила удовольствие. Спасибо. Арте
2017-10-05 21:24:26
Сложное... Так получилось, вроде бы и стараюсь сейчас писать попроще, но пока не получается, наверное... Приятно, что Вам интересно.
Благодарю, Артемия.
Благодарю, Артемия.
2017-10-05 21:31:40
Читаю вас с удовольствием! Длинная строка особенно открывает боль и страдания ЛГ, желаю, чтоб у вашей героине все сложилось хорошо, а вам удачи и новый замечательных стихов! Спасибо.
2017-10-05 21:15:42
Спасибо за теплоту и пожелания, Наденька! Мне очень приятно, что понравилось. Всегда Вам рада.
Всего Вам самого наилучшего!
Всего Вам самого наилучшего!
2017-10-05 21:24:57
Невичерпний, як море, сум, але він в обіймах такої ніжності, краси слова, що хочеться зануритися у рядки і розділити сум героїні.
Сонце, браво!
Сонце, браво!
2017-10-05 21:00:31
Від таких чуйних, теплих, щирих слів сум зникає безслідно, лишаючи радість та вдячність. Спасибі.
2017-10-05 21:09:44
Який прекрасний сум у рядках. Чудово написано. Дуже люблю таку лірику глибоку, заколихану ніжністю і обціловану сльозою. Спасибі.
2017-10-05 19:42:20
Дуже вдячна Вам, Ніно!
Задумувалось як пісня, але вийшло трохи довше і сумніше, чим треба...
Задумувалось як пісня, але вийшло трохи довше і сумніше, чим треба...
2017-10-05 20:38:03
Наверное неправильно, что любовь для одних не имеет границ и времени, а для других всё просто.
Искренность переживаний и грусть.
Спасибо, Солнечная.
Искренность переживаний и грусть.
Спасибо, Солнечная.
2017-10-04 22:36:53
Для других просто - потому что всё равно... Если это действительно любовь - взаимная, искренняя, всепроникающая - то нет ничего прекраснее. Какой бы сложной она ни была...
Благодарю за внимательное прочтение. Всегда рада Вам, Анатолий. С наилучшими пожеланиями!
Благодарю за внимательное прочтение. Всегда рада Вам, Анатолий. С наилучшими пожеланиями!
2017-10-04 23:00:51
Ось це так диво! Сумне таке...щемне, але дивовижне стiхо...Яка ж Ви розумниця, Сонячна! Пронизливо....Дякую!
2017-10-04 22:29:25
Але ж не може бути постійно сумно... Прийде колись і радість, і взаєморозуміння. "Поки живу - сподіваюсь". Вдячна за теплоту, Юленько, і що розділили зі мною важкі почуття...
2017-10-04 22:52:12
Я сама така ж...Розумiю Ваш стан, але завдяки йому народився гарний вiрш, одже , все, що з нами трапляэться - не дарма!
2017-10-04 22:56:49
Ось тут мала б прозвучали фраза "радий знакомству"!
Не знаю, чи доцільно буде робити зауваження, адже вірш дуже сумний, і читаючи, можна відчути цей майже фізичний біль у рядках.
Та я лише трошки: у третьому катрені наголос "крізь сЕбе" збиває ритм.
Та все одно, я в захваті!
Не знаю, чи доцільно буде робити зауваження, адже вірш дуже сумний, і читаючи, можна відчути цей майже фізичний біль у рядках.
Та я лише трошки: у третьому катрені наголос "крізь сЕбе" збиває ритм.
Та все одно, я в захваті!
2017-10-04 22:21:51
Дякую дуже!
Правильний наголос себЕ (менЕ, тебЕ). сЕбе - це діалектичний
Завжди буду рада і Вам, і зауваженням!
Правильний наголос себЕ (менЕ, тебЕ). сЕбе - це діалектичний
Завжди буду рада і Вам, і зауваженням!
2017-10-04 22:30:57
Змушуєте сумніватися...
"Якщо при займеннику є прийменник, то наголошується перший склад. У родовому відмінку — до ме́не, від те́бе, для ньо́го (йо́го), проти не́ї, біля се́бе, без ко́го, серед чо́гось і т. д."
Ни в коем случае не претендую на роль учителя, у самого проблемы с ударениями, но тут нужно разбираться...
"Якщо при займеннику є прийменник, то наголошується перший склад. У родовому відмінку — до ме́не, від те́бе, для ньо́го (йо́го), проти не́ї, біля се́бе, без ко́го, серед чо́гось і т. д."
Ни в коем случае не претендую на роль учителя, у самого проблемы с ударениями, но тут нужно разбираться...
2017-10-04 22:37:51
Це жахливо... Як я могла так помилитись? Зациклилась. Не уявляю, як це тепер виправити... Подумаю.
І дуже Вам вдячна!
І дуже Вам вдячна!
2017-10-04 23:11:08
Немає за що=) Так буває, не приймайте близько до серця. Ми помиляємось, бо живі. А рішення, воно прийде обов'язково!
Натхнення Вам, Сонячна!
Натхнення Вам, Сонячна!
2017-10-04 23:16:54
Нестерпно защеміло в грудях, коли читав....
Кожне слово бере за живе... Така щирість, такий глибокий сум...
Емоції просто на межі, Сонячна... Вірш просто довершений...
Дуже сподобався... Дуже...
Кохання та натхнення!!! Кожну секунду життя!!!
Кожне слово бере за живе... Така щирість, такий глибокий сум...
Емоції просто на межі, Сонячна... Вірш просто довершений...
Дуже сподобався... Дуже...
Кохання та натхнення!!! Кожну секунду життя!!!
2017-10-03 09:18:47
Як би ж Ви тільки знали, наскільки я Вам вдячна, Вадиме...
За теплі слова та побажання. За високу оцінку. За те, що відчули мій сум…
Взаємності, розуміння та щастя Вам!
За теплі слова та побажання. За високу оцінку. За те, що відчули мій сум…
Взаємності, розуміння та щастя Вам!
2017-10-03 13:03:33
В прямом эфире
| Обов'язково настане завтра. І впевнена, що ви напишете ще багато чудових віршів, Наталю. Ви тільки бережіть себе, будь ласка. |
| Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-04-20 08:07:37 |
| Люблю вас слушать, Лёша.
Хорошие, грустные стихи.
Будьте! |
| Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-04-20 08:04:10 |
| Своего рода иллюзия накопления. Оттягивает карман - значит денег много. :-) |
| Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-04-20 08:00:13 |
На форуме обсуждают
| У одних голова на
двери, И ученье про мертвого плотника Разжигает страсти внутри, Не понять им простого работника, Восхищённого с фузом гитарой...(...) |
| Рецензия от: Атеист 2024-04-17 22:27:42 |
| Хеви металл! Всем
привет! Драйва лучше в мире нет! Вот послушай-ка Accept Сразу станет меньше лет! У фанатов AC/DC До сих пор в порядке писи!(...) |
| Рецензия от: Владимир Ярош 2024-04-13 16:14:51 |
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.