Автор: Виктор Харламов
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2024-02-12 19:44:28
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Любов моя в мені...

Багато років у мені
Кохання рай,
Мені це слово ні про що
Не говорило...
Таїлося у глибині, - спитай,
Чекати, трунком, нзбагненно мало...

Прокинулося... у зірках, чи ні...
Розплющило все ж, очі ідеала...
Тепер співаю я, - не я,
- Кохання мить...

Та пісня що всю душу крає...
Відлунням зачарована болить...
Кохання від небес щодня, палає,
Воно одне жадане
Плаче, і сміється, - щастя має.

І вся планета
Розквітає радо нам ,
І радість не покине хтиво,
Не охолоне сонця криголам,
Життя замріяне свідомо, вкрай, - красиво.

Я почуття від лиха бороню,
Не зможеш ти піти грайливо...
Від полум'я вогню,
Сховатися,
Не мрій, за мить втекти,
Кохання... - серця неспалиме диво.

История cоздания стихотворения: