Автор: Виктор Харламов
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2024-02-26 22:05:59
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

"Говориш Ти: «Кохання… — є!»

"Говориш Ти: «Кохання… — є!»
Розмова почалась, як жарти…
Я, слово слухаю твоє,
Знайоме ще з шкільної парти…

Може ти на світі краще всіх
Збагнути важко в світі прощ…
Одна сніжинка іще не сніг, так, ще… — не сніг
Одна дождинка іще не дощ;

Одна сніжинка іще не сніг, так, ще… — не сніг
Одна дождинка… — іще не дощ.

Колись, в раю, ні, не тепер,
Любов, як доля, плин двобою,
Прийде, — що злива, заметіль,
Світ затуливши лиш собою.

Може ти на світі краще всіх
Збагнути можна в світі прощ…
Одна сніжинка іще не сніг, так, ще… — не сніг,
Одна дождинка іще не дощ;

Одна сніжинка іще не сніг, так, ще… — не сніг,
Одна дождинка… — іще не дощ.

Бо., раптом., може, я сама.,
Інакшою ж тобі здавалась.,
Скажу, мій любий., ці слова:
«Ти, мій, я в тебе закохалась!»

Може, ти., на світі… — краще всіх
Збагнути можна в світі прощ…
Одна сніжинка іще не сніг, так, ще… — не сніг
Одна дождинка іще не дощ;

Одна сніжинка іще не сніг, так, ще… — не сніг
Одна дождинка… — іще не дощ."

История cоздания стихотворения: