Автор: Василий Бережанский1
Тема:Иронические стихи
Опубликовано: 2017-01-12 17:08:23
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

"Радянський совок"

Була в історії така,
Доба радянського совка.
Знав з кого взять, скільки й коли,
Як відщипнуть від тої мзди,
І не дай боже прогнівить,
У кріслі, вище хто сидить.

Так і пливло життя злегка,
Доби радянської, совка.
Там вислуга,тут преміальні,
Життя як кажуть в"ідеалі"
Чому не жить й не пить гірку,
Доби радянської совку.

Та враз заскочила біда,
Загнулася совка доба,
Щось все ж зумів переховать,
Казанську сироту вдавать
Із себе і близького круга,
-Всих приписав,коханок,друга... .

Та прикрість тут,от незадача!
Звідки у нього машина,дача?
А в ойкумені дім елітний,
Рахунок банківський, відкритий.
Звідки взялись,з чієї ласки,
Його маєтки,такі статки?.

В совка удача вже така,
Вивчив всі двері, куди яка,
І крісла де чиї стоять,
Щоб не попутать, кому дать.
І попливло життя злегка,
В новій добі цього совка.

До українства веду розмову!
Доля у нас нас на всіх одна.
Будем товкти у ступі воду,
Як не зживем в собі совка.

История cоздания стихотворения:

Наша дійсність.